У 1941 році 29 – 30 вересня в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл беззбройного цивільного населення. Як в Україні вшановують їхню пам'ять на 82 роковини трагедії – читайте у матеріалі 24 Каналу.
Володимир Зеленський поклав квіти до пам'ятника
Зеленський із рабинами вшанували жертв Бабиного Яру. Глава держави встановив лампадку до пам'ятного знака "Менора" на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".
Разом з президентом пам'ять розстріляних євреїв вшанували: керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, Праведник народів світу Василь Назаренко, родичі й нащадки жертв Бабиного Яру, Праведники, колишні в'язні гетто й нацистських концтаборів, рабини.
Представники іудейських релігійних організацій прочитали поминальну молитву.
Володимир Зеленський відзначив героїзм Праведників народів світу.
Дуже важливо завжди пам'ятати історію, не забувати. Тому що "Ніколи знову!" – це не порожні слова,
– наголосив він.
Від імені Президента також встановлено кошики квітів до пам'ятника громадянам, страченим нацистами в Бабиному Яру, та до пам'ятників українській письменниці Олені Телізі й розстріляним нацистами ромам.
Зеленський вшанував пам'ять розстріляних євреїв / Фото Офісу Президента
Українські посадовці теж не забули про роковини
Міністерство закордонних справ України у День памʼяті жертв Бабиного Яру закликало світ не допустити повторення подібних катастроф, адже світ знову є свідком наслідків поширення тоталітарної ідеології.
"Звірства тоді та зараз вчинялися різними режимами та злочинцями, але в їхній основі – однакова ненависть до всього людського", – підкреслили у відомстві.
Що відомо про трагедію у Бабиному Яру
27 – 28 вересня 1941 року на стінах будинків, огорожах і стовпах з'явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами із закликами прийти до 8 години ранку на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць. Взяти з собою потрібно було документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо.Якщо хтось з євреїв не виконав би цього розпорядження і був би знайдений в іншому місці, його б розстріляли. У кінці вулиці Мельникова у призначений час, біля протитанкового рову, загородженого "їжаками", була поставлена "застава", за якою розгорнута похідна канцелярія. Почергово від натовпу відділяли 30 – 40 осіб і під конвоєм вели "реєструватися". У людей відбирали всі документи та цінності. Документи в поспіху кидали в мішки, а то і просто на землю, де вони лежали товстим шаром.
Потім євреїв примушували роздягатися і через проходи в насипі виводили до краю яру, на протилежному боці якого на спеціально обладнаній дерев'яній платформі сидів кулеметник. Під безжалісний вогонь кулемета поліцаї заганяли палицями розгублених, голих, абсолютно знетямлених людей, не даючи їм схаменутися, та розстрілювали.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук написав, що розстріл євреїв був жахливим свідомим злочином, знищенням людей за національною ознакою.
"Усі ці роки світ памʼятав страшну сторінку історії з розумінням, що зло більше ніколи знову не відродиться. На жаль, сьогодні ми є свідками того, як російські терористи вдаються до масових розстрілів, масових катувань та поховань", – заявив він.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль написав, що 82 роки тому Київ став місцем страшної трагедії. За його словами, урочище Бабиного Яру перетворили на смертний самосуд, у якому протягом двох років окупації вбили близько 100 тисяч мирних людей різних національностей.
Бабин Яр став для світу трагічним символом Голокосту,
– заявив Шмигаль.
Глава уряду наголосив, що ці жахливі злочини не мають терміну давності, а злочинці мають поставати перед справедливим судом. За його словами, тільки так це унеможливить подібні геноциди сьогодні.
Уповноважений ВР із прав людини Дмитро Лубінець написав, що трагедія Бабиного Яру є нагадуванням про необхідність збереження миру.
"Ця трагедія – наслідок людської інтолерантності та жорстокості. Спогад про цю сторінку історії служить нам згадкою про важливість поваги до людини, незалежно від її походження, віросповідання чи переконань. Окрім того, трагедія Бабиного Яру нагадує нам про необхідність збереження миру, якою так часто нехтують країни-агресори, піддаючи неймовірній жорстокості невинних людей", – зазначив омбудсмен.
Реакція КМВА
Очільник КМВА Сергій Попко написав, що трагедія в Бабиному Яру – найвідоміший в Україні символ Голокосту. За його словами, Бабин Яр – уособлення нацистської політики масового знищення населення.
А сьогодні на Бабин Яр падають уламки ракет, послані московським режимом на мирних українців. В окупованих українських містах відбуваються масові страти, вбивства з особливою жорстокістю, фізичні та моральні тортури, спалювання тіл з метою приховати свої злочини, викрадення та вивезення людей, зокрема дітей,
– написав він.
Він наголосив, що світ має пам'ятати – мир і безпека можливі тільки після повного знешкодження агресора та притягнення винних до відповідальності, як свого часу було покарано нацистських злочинців, адже непокаране зло розповзеться далі.
Путін маніпулює темою Голокосту
- Нині ніхто в світі, крім росіян, не намагається перекинути вину за злочин з головних винуватців – інфікованих нацизмом німців і австрійців, вигородити їх та оголосити найбільшим злом українців. Це послідовно робить лише Путін і його підлеглі, коли заявляють, що нацисти делегували геноцид українцям.
- Коли Росія придумувала підстави для великої війни проти України, вона вигадала так званий укронацизм. Хід думок тут простий – в Росії кілька десятиліть відбувалось возвеличення ненависті на основі "Побєдобєсія". В цій схемі головним світовим злом було оголошено нацизм або ширше фашизм.
- Ідея оголосити українців нацистами та спрямувати на них всю лють російських люмпенів владі Путіна видалась природною, що й сталося. Нині російська пропаганда щосекунди верзе щось про укранацистів, але нічого не пояснює. У підсумку утворився вакуум, який і спробував заповнити Путін своїми лекціями про те, чого не було. При цьому Путін використовує ту саму логіку, що понад 80 років тому застосовували нацисти, сподіваючись "остаточно вирішити" так зване "єврейське питання".