Про це Сергій Токарєв – IT-бізнесмен та співзасновник інвестиційної групи Roosh – пише у своїй колонці для видання "Економічна правда".

Дивіться також Кількість міністерств в Україні хочуть скоротити на третину

Виклики IT-сектору

Підприємець наголошує, що сьогодні складнощі з виїздом за кордон є найбільшим викликом для українського IT-сектору, адже для інвесторів важливо наживо спілкуватися з представниками tech-компаній.

Презентація продукту, обговорення угоди з новими партнерами, найбільші tech-івенти — зараз це недоступно для українців в офлайн-форматі. До того ж, Zoom-дзвінки ніколи не зможуть на 100% замінити освітні offline-активності чи живе спілкування з міжнародною спільнотою. Усе це гальмує співпрацю з міжнародними компаніями,
– зазначає Токарєв.

Автор підкреслює: саме айтівці генерують більшу частину валютних надходжень до України. Розуміючи, що війна з Росією не закінчиться найближчим часом, українцям потрібно самостійно заробляти гроші, на які куплятиметься зброя – а для цього важливо розробити та впровадити прозорі юридичні механізми бронювання та відряджень.

Ще однією проблемою українських tech-фахівців є брак міжнародної промоції. Іноземні інвестори мають чимало побоювань щодо співпраці з українцями, адже не уявляють, що відбувається в країні, наскільки безпечні західні регіони і чи є стабільний зв’язок.

Щоб залучати інвестиції в українські проєкти та компанії, важливо демонструвати потенційним інвесторам прогнозованість. Українським tech-підприємцям необхідно активно пояснювати: їхні команди релокейтнулись до безпечніших областей, а їхні офіси обладнані укриттями та якісним інтернетом. Сергій Токарєв зазначає: частиною такої передбачуваності у роботі з українцями має стати і можливість фахівців виїжджати за кордон.

Та, попри те, що українська IT-галузь досі стикається з викликами воєнного часу, зацікавленість іноземних інвесторів до вітчизняних проєктів помітна. Зокрема, у 2023 році deep-tech компанія Zibra AI залучила 500 тисяч доларів фінансування від акселератора a16z Speedrun. Стартап Haiqu, що займається розробкою квантового програмного забезпечення, отримав 4 мільйони доларів інвестицій, edtech-платформа Preply — 70 мільйонів.

Це вкотре доводить: якщо технології, які розробляє стартап, круті, і інвестор бачить в них потенціал – він захоче вкластися в проєкт. Та важливо одразу комунікувати про ризики, а не чекати, поки інвестор спитає про них. Україна має потенціал стати лідером світового tech-ринку. Це підтвердив розвиток українського IT-сектору, який не зупинила повномасштабна війна,
– наголошує Сергій Токарєв.

Вирішувати проблеми, з якими сьогодні стикається українська tech-галузь, допомагає податковий режим Дія.City. Цей простір був розроблений на початку 2022 року державою та IT-бізнесом. Сьогодні серед резидентів простору – 847 компаній, що за рік збільшили сплату податків вдвічі, до 8,5 мільярдів гривень.

А в лютому 2024 року частина резидентів Дія.City створили Спілку Diia.City United, мета якої — формування зрозумілих та чесних правил задля розвитку технологічного бізнесу в Україні. Серед членів новоствореної Спілки – Ajax, MacPaw, Monobank, Roosh, Genesis та Netpeak Group. Об’єднання планує сприяти ефективнішій роботі tech-компаній, налагоджувати діалог між владою та бізнесом, а також доносити інтереси компаній та захищати їх.

Як пише Сергій Токарєв, покращення бізнес-клімату та активна присутність українського технологічного сектору на міжнародній арені допоможуть створити потужну та прогресивну Україну.