Золоте шахрайство розпочалося на острові Борнео. Його ділять між собою Малайзія, Бруней та Індонезія. Саме на індонезійській частині, поблизу річки Бусанг на початку 1990-их розпочали геологічні дослідження. Ініціатором експедиції був філіппінський геолог Майкл Гузман, який мав науковий ступінь, великий досвід і чималі амбіції. Але у світі геологорозвідки у той час заправляли гігантські американські компанії, тому Гузману було важко знайти роботу з хорошою зарплатою. Він вирішив діяти самотужки.
Читайте також: Аферисти. Фредерік Бурден – чоловік, який йшов на злочин, аби відчути родинне тепло
Ще 500 років тому в Індонезії побували голландські місіонери. Вони несли благу вість диким племенам і від них дізналися про золоте родовище в непрохідних джунглях. Утім роки минали, але ніхто так і не перевірив цю легенду. Гузман вирішив, що це його шанс. До того ж, він був упевнений, що в зоні, де часто бувають землетруси, обов"язково мають бути поклади золота. Він взявся за роботу з мінімальними фінансами, але з великою надією на успіх.
Незабаром він таки натрапив на жовтий метал. Про свою знахідку Гузман розповів авторитетному геологу з Канади Джонові Фельдерхофу. Разом вони взялися шукати інвестора. Невдовзі їм підвернувся президент невеликої геологорозвідувальної компанії Bre-X Девід Уолш.
Девід Уолш заснував свою фірму недавно. Але справи йшли не дуже добре. Тому він саме шукав якийсь перспективний проект. Пропозиція з родовищем Бусанг була дуже доречною. Уолш, не гаючи часу, вирушив в Індонезію,
– розповів співавтор книги "Шахрайство Bre-X" Ендрю Вілліс.
Майбутні партнери зустрілися у 1993 році. Археологи розклали перед інвестором карти та уламки порід і почали розказувати про неймовірні перспективи щойно відкритого родовища. Уолша довго вмовляти не довелося і вже незабаром він вклав перші 80 тисяч доларів у цей проект. А Гузман з Фельдерхофом стали акціонерами Bre-X.
Скільки грошей заробили винахідливі шахраї та за яких обставин раптово помер Майкл Гузман – дивіться у програмі "Аферисти".