Архів
Курси валют
Погода
12°C
22°C 9°C
  • понеділок
    25°C 10°C
  • вівторок
    23°C 15°C
  • середа
    26°C 11°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Батьківські комітети стануть самоорганізованими і відповідальними, – експерт

Батьківським комітетам бути
Батьківським комітетам бути / 24 Канал

Батьківські комітети ніхто не збирається відміняти. Навпаки, їхні можливості ще й розширить новий закон про освіту. Про це у коментарі сайту "24" зазначила експерт Реанімаційного пакету реформ, співзасновник і директор громадської організації "Український науковий клуб", депутат Київради Наталія Шульга.

Вона нагадала: у вересні минулого року був прийнятий новий базовий закон про освіту. "Коли такий закон приймається, на 10-15 років, після його імплементації йде ревізія усіх нормотворчих актів, які повинні бути відмінені, згідно прийнятого нового закону. Тому все застаріле буде відмінятися, це нормальний процес і не треба лякатися", – наголосила Шульга.

Стосовно батьківських комітетів, то за словами експерта, вони є частиною так званого громадського контролю, громадського самоврядування. Воно ніяк не може бути скасоване, тому що затверджене базовими законами, зокрема – Конституцією. Тому закон про освіту ніяк не може відміняти громадське самоврядування.

Батьківським комітетам (або радам) як органу управління згідно нового закону надається можливість делегування їхніх представників до педагогічних рад – професійних органів управління в освіті. Це навіть ще більше свободи у виборі батьками форми участі. Тому ні про яку ліквідацію не може йти навіть мови. Коли ми писали закон – 10 років обговорювали концепцію, ще 3 роки щодня працювали на цим, всі стейкхолдери були задіяні до цього процесу, включно з громадськими та батьківськими організаціями по всій країні,
– наголосила Наталія Шульга.

Основна ідеологія реформ, за висловом експерта, "ламання парканів і відкривання шлагбаумів". Бо ми переходимо від ізольованих освітніх і наукових систем до відкритих систем, до відкритого включення в світовий контекст. Тому в усіх новелах законів є збільшення свободи прийняття рішення громадянами, на всіх рівнях.

Не так, як написано в наказі МОНу чи в Указі президента, від "паркану" до "паркану", а дається більше свободи для самоорганізації, саморегуляції. Але при цьому з'являються нетрадиційні для нас елементи: відповідальність, прозорість, звітність. Це те, що нове в законі зазначено, і це не дуже адекватно сприйнято тими батьківськими органами, які займалися зароблянням грошей на батьках,
– відзначила експерт.

Як розповіла Наталія Шульга, ще будучи головою комісії у складі Київської міської ради вона "відкрила феномен сплати якихось грошей на якісь потреби школи чи садочка". І не знайшла жодної школи чи садочка в Києві, де б не збирали хоча б мінімально 100 гривень на місяць. А коли проаналізувала цей процес системно, то зрозуміла, що освітній стандарт недофінансовується, в кращому випадку в Києві – фінансування на 85%. А в ті 15% якраз входили розхідні матеріали – папір туалетний, папір для друку, заправка картриджів, обладнання кабінетів природничих наук, покриття на сцені тощо. А були школи, які недофінансовували на 35-40%. "Тому була логіка – звертатись до батьків по допомогу. Чи до спонсорів, депутатів тощо. Ми за два роки цю ситуацію в Києві виправили, ми 100% фінансуємо освітні стандарти, тому ідеологія збирання коштів зникла", – запевнила Шульга.

Тому в законі про освіту серед принципів громадського самоврядування та державно-громадського управління у сфері освіти з’являється принцип "відкритість, прозорість і гласність" (ст.70, п.8). А це означає, що потрібно звітувати. Тому в статті 30 пункті 3 записано, що заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані щорічно оприлюднювати на своїх веб-сайтах повний кошторис і фінансовий звіті. Я зараз подала Звернення, яке розглядатимемо, про аналіз фінансового звітування закладів освіти в Києві. Закон по цій статті вже вступив у силу, це треба було ще до 1 грудня цього року зробити. Подивимось, як це було виконано,
– зауважила Шульга.

Раніше все затверджувалося на рівні Міністерства освіти і науки, кожен "пчих", наголосила експерт. Тепер ми відходимо від того. Навіть якщо громадські і батьківські організації будуть наполягати, щоб було затверджене якесь типове положення, це не означає, що всі повинні його собі скопіювати і використовувати. У типових положеннях є обов'язкові статті, передбачені законодавством, і варіативні статті, які описують особливі ситуації, у сільській місцевості чи столиці, бо вони відрізняються.

"Тому це деталізованіше буде прописуватись у спеціальному законі про середню освіту, дошкільну та профтехосвіту. Там можуть виникнути всі ці специфічні речі взаємодії батьків, педагогічного колективу і засновників. І ідея в тому – що повинен бути консенсус і згода між керівником закладу, педагогічним колективом і батьками. Як тільки досягають згоди у співпраці – своє положення затверджують і працюють", – пояснила Шульга.

Нагадаємо, Міносвіти наказом №1649 визнало таким, що втратив чинність, наказ "Про затвердження примірного положення про батьківські комітети (ради)". Пізніше у міністерстві роз'яснили, що скасовані накази були частиною старого законодавства, при цьому Міністерство освіти ніяк не може "заборонити" батьківські комітети.

Джерело: 24 Канал
powered by lun.ua
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Вибір редакції

Коментарі
Більше новин
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук