Однак є соціологічні опитування, які показують настрої українців. Де жилось краще: в незалежній чи радянській Україні – читайте далі, адже це варто знати.
До теми Незалежність України: 5 доленосних спроб, щоб стати вільною
Відсоток ностальгії за радянщиною
Соціологічні опитування останніх років підтверджують, що ностальгія за радянським минулим згасає, водночас її відсоток досі залишається суттєвим.
- Так, у 2013 році 48% опитаних українців заявили, що відчувають тугу за життям в Радянському Союзі. Всього 18% були проти радянщини.
- Водночас у 2016 році шкодували про розпад третина жителів України.
- За даними останніх досліджень, 33,5% українців вважають, що в Союзі жилось краще. Водночас 50% опитаних думають навпаки.
Серед тих, хто сумує за Радянським Союзом, є різні особистості. Утім знайшлося багато речей, які їх пов'язують. Зваживши статистичні дані, ми склали портрет українця, якому хочеться назад у минуле.
Портрет українця, який сумує за СРСР
- Жінка старшого віку.
- Спілкується двома мовами: українською і російською.
- Мешкає в селі чи невеликому містечку.
- Має середню освіту.
- Працює у робітничій сфері.
- Має дуже низький рівень доходів.
Якщо узагальнити, це та людина, яка більше ностальгує за власними молодими роками. Вочевидь, недооцінює або ж не користується тими благами, які держава набула в часи незалежності.
Цікаво Знаковий 1991 рік: чому розвалився Радянський Союз та як відродилася Україна
Відомі міфи про життя в СРСР
Міф №1: Стабільність на роботі та 8-годинний робочий день
По факту в СРСР не існувало реального 8-годинного робочого дня. Поза роботою були обов'язковими партійні, комсомольські збори та інші зібрання. Ще обов'язком кожного були добровільно-примусові суботники.
Зайнятим вважалася переважна більшість населення, адже у СРСР існувала кримінальна відповідальність за дармоїдство, тому бути безробітним було небезпечно.
Підрахувати цифри тут складно, адже тоді використовувалася радянська методологія розрахунку. В сучасному світі працювати чи ні – ваш вибір.
Міф №2: Безоплатна медицина
"Безоплатна медицина" теж була не такою ж безоплатною, адже покласти до кишені червонець – звична практика. Планова операція з оплатою пляшечкою чогось міцного – також звична практика.
Крім того, платити доводилося і доглядальницям, і медсестрам. На жаль, дожила ця радянська звичка і до нині, втім і вона поступово викорінюється.
Міф №3: Доступна освіта коштом СРСР
Насправді певні виші у Радянському Союзі були доступні переважно для дітей "совєтської" та партійної номенклатури. Людина без впливових зв'язків в такий заклад на навчання не потрапляла. Хіба що через чималі хабарі керівництву вишу.
Таке зростання відбулося через те, що після 1991 року випускники шкіл почали більше вступати до інститутів чи університетів, аніж до технікумів та училищ, як це було в "совку". Також збільшилась кількість вишів. Звичною практикою стало і здобуття другої, а то й третьої вищої освіти.
Переваги незалежної України
От втекти з "комуністичного раю" було майже неможливо. Отримати закордонний паспорт звичайному громадянину було дуже складно – це треба було заслужити. Втім, закордонні поїздки на той час обмежувалися країнами соціалістичного табору. Поїхати далі можливим було після особливого рішення держкерівництва.
Радянським людям було простіше просто втекти, що і робили. Натомість сьогодні – в незалежній країні – кожен українець має право отримати закордонний документ, який гарантує право на перетин кордону без будь-яких особливих рішень чи впливових зв'язків.
Радянський Союз пропагував рівність народу у всьому, починаючи від побуту і закінчуючи роботою, втім, це все було не більше ніж нав'язування комуністичної ідеології. Щасливе життя не може бути в тоталітарній країні, де кожен безперечно підпорядкований волі партії.
Сумувати за радянським минулим чи будувати незалежне майбутнє – особисте право кожного. Однак основна перевага незалежної України в тому, що зараз вас за це ніхто не покарає.
Повний випуск програми "Варто знати": дивіться відео 24 каналу