У чому полягає стратегія росіян

За півтори доби росіяни провели аж 4 хвилі атак, ціллю яких, ймовірно, була інфраструктура нашої військової авіації:

  • спочатку 3 ракети "Калібр";
  • потім 36 крилатих ракет типів Х-101/555 із 12 бомбардувальників Ту-95МС;
  • наступним кроком – одразу 4 "Кинжали";
  • завершальним актом – 8 "Шахедів".

Читайте також Який один росіянин успішно зіпсував зустріч Росія – Африка

І тут насправді з однаковою ймовірністю можуть бути два варіанти:

  • або російські військові побудували настільки складний і багатокроковий план, але не зробили поправку на невдачу на кожному з етапів;
  • або ж якраз навпаки – удар вийшов у 4 хвилі саме тому, що росіяни завдяки своїй агентурі та покращенню навченості персоналу ВКС зуміли зробити необхідні поправки та підняли в бій МіГ-31К з "Кинжалами" та розрахунки з "Шахедами".

Тим більш, що останні пару тижнів звучали повідомлення від СБУ про те, що наші спецслужби піймали чергового російського агента, який шпигував за нашою авіацією.

Ну і раз на те пішло – частота відлову російських коригувальників є найбільш надійним критерієм того, що збройні сили Росії найближчим часом готують черговий масований ракетний удар вглиб території країни. Не дякуйте, як то кажуть.

Окремий цікавий момент полягає в тому, що між родами військ ЗС Росії, які мають власні далекобійні ракети, почало з'являтись щось типу розмежування за "секторами відповідальності".

Для ударів по прибережній інфраструктурі Одещини використовуються переважно саме сили та засоби Чорноморського флоту Росії, тобто кораблі з "Калібрами" та комплекси "Бастіон" з ракетами П-800 як складова військ берегової оборони.

Ну а стратегічна авіація ВКС Росії взялась бити по військовій інфраструктурі для нашої авіації.

Цікаво Путін – Васильович: яка справжня причина такої "помилки"

F-16 – додатковий захист

У такі моменти завжди виникає питання про актуальні темпи виробництва ракет на потужностях російського ВПК.

Але тут саме той момент, коли став важливим не тільки показник запасів по ракетах у росіян та можливостям по виробництву, але й спроможності росіян вести розвідку та вдосконалювати планування операцій.

Був специфічний момент, коли велика кількість дозвукових крилатих ракет зуміла пролетіти крізь "сліпі зони" нашої ППО майже по всій території України. Був розворот на Львівщині в сторону Хмельниччини. Уже там в наших зенітників виникли технічні можливості позбивати по-максимуму ці всі російські "вироби".

Коли офіційні коментатори говорять, що F-16 дуже потрібен саме як додатковий засіб ППО, то вони насправді не гіперболізують. Ці літаки від американців нам справді потрібні в першу чергу саме як додатковий сегмент протиповітряної оборони, який зможе перекривати "сліпі зони" між радіусом перекриття наших ЗРК.

Різні добрі люди, коли звертають увагу на те, що наші партнери ще якимось дивом знаходять додаткові NASAMS, або ж США для відновлення з різних джерел знаходять ЗРК MIM-23 Hawk, то це має привести до збільшення щільності зенітно-ракетного покриття нашої ППО. На жаль, ні. На таке поки сподіватись підстав нема.

Зауважте Як вирішити проблему з закордонними відпочинками нардепів у війну

Ланцюжок постачання F-16 потрібно захистити від росіян

Проблема того, що до радянських С-300 та ЗРК "Бук" вичерпуються зенітні ракети радянського зразка – як дамоклів меч висить уже тривалий час. З огляду на те, наші західні партнери докладають величезних зусиль, щоб зберегти вже наявну щільність нашої ППО. Буквально "бігти чимдуж, щоб залишатись на місці".

Окремо по F-16, і як рухається їх передача для України. Коли різні західні ЗМІ починають давати повідомлення в стилі: "Дозвіл не дали, графік навчання не написали", то це треба просто брати до уваги, запити холодною водою і ніяк не реагувати.

Бодай тому, що в процесі навчання пілотів й техніків на F-16 для України та передачі цих літаків для нас уже дуже гостро працюють одразу два фактори:

  • колективна військова таємниця (наша та партнерів);
  • комерційна таємниця (неочікувано, але факт).

Справа ж не тільки в тому, що увесь ланцюжок по F-16 потрібно захистити від росіян. У цьому процесі взагалі-то є два недержавні підрядники – Lockheed Martin та приватна військова компанія Draken Internationa. Ці два суб'єкти дуже вміють зберігати власні операційні таємниці (навіть, якщо мова про настільки важливе питання, як авіація для України).

Важливо Військові ховаються за дітьми: як Росія готується до деокупації Криму

Тому, якщо для збереження операційної таємниці потрібно буде постійно писати, що у питанні F-16 для ЗСУ кінь досі не валявся, значить західні ЗМІ це і робитимуть.

Головне, що Пентагон уже зробив необхідний спойлер про те, що F-16 можуть бути передані Україні навіть раніше початку 2024 року.

Літо – то така млосна пора, коли складно заглядати наперед далі, аніж поточний момент.

Однак уже зараз потрібно готуватись до зими, яка обіцяє бути не простішою, аніж попередня. Якщо у британців проти німців у повітрі була "Битва за Велику Британію", то у нас – "Битва за Україну" у повітрі проти росіян.