Миколаївський морський торговельний порт входить до трійки найбільших українських портів за обсягами переробки вантажів. Його основна спеціалізація – перевезення сипучих товарів, таких як зерно, руда та вугілля.
Читайте також: В одному із найбільших портів України обвалився причал
Тут, як і в кожному торговельному порту, власникам вантажів надаються різні комерційні послуги. Наприклад, це безпечне проведення суден і буксирування, швартування, перевезення вантажів у порту. Ці послуги державний порт далеко не завжди надає сам – на цьому можуть заробляти приватні фірми.
Миколаївський порт – він завжди був складним. І якщо подивитись в структуру компаній, які першочергово там отримували якісь преференції, це не державні компанії,
– переконаний міністр інфраструктури України Володимир Омелян.
Приватні компанії, що заробляють на державних портах, не завжди починають працювати за прозорим принципом. Як "Схеми" виявили, вже за Порошенка у Миколаєві відбувся перерозподіл портових грошових потоків.
Колишній голова Миколаївського морського торговельного порту Василь Капацина керував цим стратегічним підприємством у час президентства Ющенка, та й у 2010 році, схоже, міг не повністю втратити над ним контроль. Тоді порт очолив колишній бізнес-партнер його сина Миколи Василь Іванюк. А сам Капацина у 2014 році став почесним президентом Миколаївського порту.
Колишній голова Миколаївського морського торговельного порту Василь Капацина (праворуч) та його син Микола
У ті роки дружні до Капацини фірми стрімко розвивали свій бізнес у порту. Так, деякі агентські фірми, портовий оператор і будівельна компанія, що заробляли в державному порту, були оформлені на родичів Капацини.
Ще декілька фірм опосередковано виводили на колишнього директора порту через знайомих по бізнесу його родини. Наприклад, буксирна компанія "Марконі", яка, за даними системи YouControl, в 2015 році отримала чистого прибутку близько 50 мільйонів гривень та ще близько 40 мільйонів гривень у 2016-му.
Читайте також: Троянський кінь Путіна: чи треба Україні забирати свою зброю з окупованого Криму
Що може пов’язувати її з колишнім директором державного морського порту? Наприклад, директором "Марконі" упродовж кількох років був Михайло Козир – колишній директор однієї з фірм Василя Капацини. Нинішній співласник "Марконі" Михайло Малиновський – це чинний бізнес-партнер його сина Миколи Капацини по фірмі "Колібрі МК".
Ще одна фірма – "Сісайд термінал", яка отримала в користування залізничні шляхи та перевозить вантажі територією Миколаївського порту. В 2015 році вона отримала близько 16 мільйонів гривень чистого прибутку, в 2016-му – близько 28 мільйонів гривень. Фірма базується в бізнес-центрі Капацини-старшого, а співволодіє нею зараз Інна Коренєва – директорка ще однієї фірми Капацини-молодшого.
"Сісайд термінал" базується в бізнес-центрі Капацини-старшого
Схоже, що в останні роки око на цей бізнес могли покласти вихідці з "Укроборонпрому" – державного оборонного концерну. Капацини та їхнє оточення почали втрачати позиції в Миколаївському порту, і почалось це приблизно в той період, коли порт очолив Віктор Козонак, який до цього працював на підприємствах "Укроборонпрому". Симптоматично, що начальником з безпеки порту став Володимир Пінькас. Його син в 2014-2015 роках працював в "Укроборонпромі" на посаді заступника голови концерну.
З новою командою ситуація в порту почала змінюватись, І, схоже, на користь нових бізнес-гравців. Навесні 2017-го диспетчери порту нібито певний час перестали допускати до роботи буксири фірми "Марконі".
Більше – дивіться у розслідуванні.