Проте, експерти зазначають, що їх могли збити українські захисники. Водночас військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначив, що на ту відстань, на якій було збито літаки та гелікоптери, не може дістатись українська ППО. Про це він розповів 24 Каналу.

Важливо Головне – результат: хто міг здійснити авіатрощу під Брянськом та кого Росія призначить винними

Питань більше, ніж відповідей

Проте Коваленко зауважив, що все залежить від того, про які саме елементи ППО, ЗРК та ракети ми говоримо.

Українська авіація також не має озброєння, щоб на такій відстані знищувати російські повітряні сили в їхньому повітряному просторі. Хоча, якщо ми маємо на увазі лише ту зброю, номенклатура якої відома з відкритих джерел. І ця зброя постачалась нашими міжнародними партнерами,
– зазначив він.

За його словами, питань більше, ніж відповідей в цій ситуації.

Але й російська ППО може ненадійно працювати. І окупанти неодноразово це демонстрували. Декілька випадків було зафіксовано у Запорізькій області на початку 2023 року.

Росія тоді сама визнала, що вони знищили свій гелікоптер К-52. Виявилось, що вони були настільки напружені, що перелякались і збили його. Тому цілком можливо, що й цього разу сталося щось несподіване,
– припустив військовий оглядач.

Можна допустити, що не спрацювала система "свій – чужий", додав він, і була раптово знищено російський МІ-8. А на присутність літаків Су-35 та Су-34 російське ППО відреагувало як на ворожі цілі. Буцімто в повітряний простір Росії залетіли українські літаки і знищують російські гелікоптери.

"Усі версії мають право на життя, як ці, так і багато інших. Зокрема про застосування певних ракет, які можуть достатньо глибоко впливати в повітряний простір Росії", – зауважив Коваленко.

Військовий оглядач назвав можливі причини збиття російської авіації в Брянській області: дивіться відео

Скидання КАБ може припинитися

Ця ситуація також може припинити на певний час скидання окупантами КАБ (коректуючих авіаційних бомб – 24 Канал) на Сумську та Чернігівську область.

Такого розвитку подій не можна виключати. Якщо вони перелякані присутністю якогось протиповітряного елементу на своїй території чи за її межами, але який може впливати на їхній повітряний простір достатньо глибоко, їхня авіація повинна діяти наднизьких висотах,
– пояснив військовий оглядач.

Проте, літаючи на таких висотах, не можна використовувати бомбові елементи, особливо, якщо ми говоримо про російські КАБ. Їхня максимальна відстань польоту залежить від максимальної висоти. Їм необхідно набрати приблизно 13 – 14 кілометрів, щоб була максимальна відстань його польоту.

"Тому на деякий час можуть припинитися такі польоти. Або вони можуть відбуватися по обережному сценарію з супроводженням елементів РЕБ. Хоча збиті МІ-8 також були представниками РЕБ, але їм це не допомогло", – резюмував Олександр Коваленко.

Що цьому передувало

  • В Брянської області у місті Клинці 13 травня впав російський гелікоптер Мі-8. На відео, що опубліковано в мережі можна побачити, що вертоліт кілька хвилин кружляв у небі, перш ніж впасти у приватному секторі. Пілоти Мі-8 загинули.
  • Пізніше повідомили про падіння ще одного вертольота – в селищі Сурецький Мураха Клинцівського району. Під час його падіння уламками пошкоджено дахи будівель. Екіпаж загинув. Є й постраждала – 51-літня жінка, що була на вулиці під час падіння повітряного судна.
  • Цього ж дня розбився російський винищувач Су-34 і також у Брянській області. Падаючи, він залишав шлейф чорного диму. Екіпаж літака загинув. Також у Брянській області впав ще й Су-35.
  • Крім того, речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат зазначив, що Росія могла втратити в один день загалом 5 повітряних суден.