Про це розповів Міністр оборони Олексій Резніков під час онлайн-конференції Forbes "Без рожевих окулярів. Бізнес і держава під час війни"
Читайте також Скільки військовозобов'язаних працівників забронювали українські підприємства і чого чекати далі
Контракти Міноборони
Міністр оборони розповідає, що коли почалась війна, то Україна потребувала великої кількості амуніції, котра потрібно було доставити вже. Тож міністерство уклало контракти з тими країнами, які могли одночасно поставляти по 50, 100 тисяч одиниць.
Коли Міноборони влітку почало замовляти зимову форму, то український національний виробник, зі слів Резнікова, сказав, що йому потрібно мінімум три місяці на розгортання можливостей. Закупівлю відповідної фурнітури, тканини, щоб через три місяці почати повноцінне виробництво.
Олексій Резніков
Міністр оборони України
Коли я роблю замовлення в червні, то три місяці на підготовку мене не влаштовує, тому що липень, серпень, вересень, а мені треба вже починаючи з вересня завозити на склади зимовий одяг, щоб він розходився по військовим частинам, щоб командування логістики своєчасно могло їх подати. Ми то знаємо, що 15 жовтня офіційно зимовий період, але хто його знає як погода буде, особливо хлопцям в окопах. Тому ми мали працювати на випередження.
Що кажуть цифри
- Що стосується контракту у відсотковому розумінні – все одно 77% – це українські виробники продукції і тільки відповідно 23% – це закордон.
- Що стосується грошей, то приблизно 65% – це за кордон і 35% – це національному виробнику.
Закордон отримує більше грошей ніж український бізнес через те, що найбільша складова – бронежилети та шоломи, які досить дорогі.
Ми з прем'єр-міністром чітко розуміємо, що ми хочемо, щоб вся бюджетна гривнева маса потрапляла в українську індустрію, відповідно – це робочі місця, податки і це економія. А відповідно я почув дуже позитивний сигнал від індустрії. Вони сказали: нам це цікаво, ми готові, а далі прості процедури бюрократичні,
– ділиться міністр.
Міноборони укладатиме рамкові угоди
Резніков пояснив, що не може укласти контракти зараз на 23 рік, тому що не прийнятий бюджет, а відповідно Міноборони не має грошей й не може зареєструвати його в Казначействі. Але міністерство знайшло вихід – так звані рамкові угоди. "Це щось накшталт протоколів про наміри, але виробники відповіли, що їх це влаштовує". – розповідає він.
Відтак протягом тижня – два будуть заключені ці рамкові угоди, які дадуть комфорт бізнесу. Завдяки цьому бізнес зможе взяти позику в банках, які на сьогодні цілком ліквідні. Відповідно профінансувати закупівлю фурнітури, тканини тощо. А Міноборони, як тільки отримає бюджетні розписи, зможе з ними укладати контракт.
Тому я вважаю, 23 рік буде більш цікавий для національного виробника по всім показниках. І я дуже оптимістично на це дивлюсь,
– наголосив він.