Дійсно, 22 березня Уряд проголосував за законопроєкт, який підніме акцизи на пальне до мінімального європейського рівня. Таке рішення аргументовано необхідністю наближення національного законодавства до законодавства ЄС з огляду на отримання Україною статусу країни-кандидата на членство у блоці. Далі проєкт має пройти голосування у Раді.

Читайте також Знову здорожчання: пальне на АЗС не дочекалося попиту

Сергій Куюн у розмові з 24 Каналом повідомив, що така вимога і справді була, а рішення було анонсовано давно.

Сергій Куюн

Директор консалтингової групи А-95

Безумовно є. Якщо уряд це робить, то вочевидь цей захід є в плані нашого набуття членства Україною в ЄС. Тому я думаю, що так воно і є насправді. Високі акцизи і податки на пальне, особливо на викопне паливо є частиною такої великої європейської стратегії, яка стосується не тільки державних фінансів, а й кліматичної повістки. Це очікуваний крок, його давно анонсували.

Цю ж думку у коментарі для 24 Каналу висловив Геннадій Рябцев. На його погляд, у такий спосіб Україна мала продемонструвати, що вона модифікує своє законодавство відповідно до європейського.

Геннадій Рябцев

Експерт в області енергетики

Так, це одна з вимог угод асоціації між Україною та ЄС. Ми мали протягом деякого часу встановити акцизний податок, зокрема на нафтопродукти, на рівні, який є не нижчим, аніж мінімально встановлені в ЄС акцизи на бензин, дизпаливо і автогаз. І відповідно до цього було взято зобов'язання, оскільки ми маємо продемонструвати, що ми гармонізували власне законодавство з європейським. Оскільки це є директива ЄС, вона має бути імплементована в українське законодавство шляхом ухвалення відповідного закону.

!function(){"use strict";window.addEventListener("message",(function(a){if(void 0!==a.data["datawrapper-height"]){var e=document.querySelectorAll("iframe");for(var t in a.data["datawrapper-height"])for(var r=0;r

Сергій Куюн пояснив, що підвищення оподаткування – це один з методів фінансування оборони. Тому цей законопроєкт є не так важливим для інтеграції у ЄС, як для збору коштів на армію.

Транспортний сектор і автовласники – це апріорі люди, які мають гроші. Насправді в Україну вводиться мінімальна європейська ставка цих податків. Але ж в Європі є країни, особливо на заході або країнах Скандинавії, податки у 2 – 3 рази вищі, ніж мінімальні. І це такий різновид податку на багатство. Якщо в тебе є машина, ти використовуєш дороги, ти забруднюєш повітря, для тебе треба будувати якісь паркінги – то, будь ласка, ти маєш за це платити. І відповідно ці податки йдуть на утримання інфраструктури та розвиток муніципального транспорту,
– сказав Куюн.

Він додав, що гроші потрібні державі вже зараз, тому розтягувати введення нових акцизів на 4 роки не зовсім доцільно. Перший етап підвищення акцизів можна було б зробити суттєвішим.

Своє незадоволення ситуацією зі скрапленим газом дуже чітко висловив Сергій Куюн. На його погляд, європейські податки не варто просто вводити в Україну – їх треба адаптувати під наші умови.

В кінцевому результаті акциз на автогаз буде складати 70 євро за тисячу літрів і 359 євро за бензин. Тобто це в п'ять разів менше. І виникає питання, чим скраплений газ відрізняється від бензину? Це продукт перероблювання – і один, і інший. Я б ще зрозумів, якби ми його виробляли й такими низькими податками стимулювали б людей його споживати, але це імпортний товар. Якщо трошки нафтохімії взяти, то фактично бензин і скраплений газ – це просто фракції нафти. Відповідно, ніякої різниці немає. Це пальне не сильно помічне з екологічної точки зору. В нього трошки кращі характеристики,
– сказав він.

Куюн пояснив, що у Європі такі низькі податки на автогаз, бо його майже не використовують у транспортній промисловості. Наприкінці 90-х, в нульових роках, Євросоюз намагався стимулювати використання цього енергоносія як моторного пального, але ця програма не вдалася в першу чергу через менталітет.

У нас люди попростіше, вони навчилися використовувати газобалонне обладнання. Воно коштує 500 – 600 доларів і в будь-якому гаражі його тобі встановлять. І при тому, за рахунок низького акцизу, ти ще й починаєш дуже сильно економити. Тобто такий паливний офшор. При тому ми країна, яка на транспорті споживає газу найбільше у світі. У 2021 році кожен третій літр моторного пального для транспорту був скрапленим газом. Ніде у світі нема такого,
– розповів директор "А-95".

Сергій Куюн пояснив, що у Європі немає потреби на збільшення акцизу на скраплений газ, адже ним користується зовсім мало людей. Проте для України податки – це прямі втрати.

Тобто у нас люди перейшли на цей дешевий енергоносій. Фактично втекли від податків великих, але ніхто їх не змушує платити тепер більше. Це компрометує взагалі всю задумку європейську, щоб збирати більше грошей. Не будемо ми їх більше збирати, тому що люди просто будуть відмовлятися від дизельних машин, а бензинові будуть переобладнувати на скраплені гази. Відповідно, держава не отримає тих грошей, на які вона орієнтується,
– сказав експерт.

Він висловив сподівання, що цю диспропорцію нейтралізують у парламенті, тим паче, що спроби вже були. ЄС не має вимог щодо певних пропорцій між податками на різні типи пального, лише мінімальна межа, тому це можна підлаштувати під українські реалії, де автогаз дуже популярний й відповідно, має обкладатися податками.

Рябцев не погодився з такою позицією щодо автогазу і пояснив, що акцизні податки на нафтопродукти та взагалі акцизні податки, вони запроваджуються з точки зору стимулювання чи обмеження стимулювання тих товарів, які вважають шкідливими або для здоров'я людини, або для довкілля.

Тобто розмір акцизного податку визначається не співвідношенням з іншими податками, а тією шкодою, яку може нанести людині або довкіллю споживання того чи іншого продукту. І нижчий акцизний податок на скраплений газ визначається його меншим впливом на довкілля під час використання. І жодного стосунку до співвідношення, оптимального чи будь-якого іншого немає. Тому, наприклад, на компримований природний газ, який також використовують як паливо, також акцизний податок встановлюється на значно меншому рівні. Це нормальне явище для будь-якої європейської держави,
– пояснив він.

Рябцев також додав, що дійсно європейське споживання автогазу значно нижче ніж в Україні, але цей ресурс використовують в інших цілях.

Чому у нас такі великі обсяги споживання цього ресурсу? Бо у нас бідні споживачі. У нас середній споживач може купити за свою зарплату значно менше літрів палива, ніж середній споживач у Норвегії чи Австрії. І саме тому у нас більший обсяг споживання. Але великим операторам це шкодить – вони не можуть заробляти більше на українських споживачах, не виступаючи за штучне обмеження ринку, чи обсягів ринку зі скрапленого газу,
– підсумував експерт.

Уже цього літа відбудеться перший етап підвищення податків. Якщо ціна на нафту залишиться стабільною, то приблизні показники становитимуть:

  • бензин – плюс 1,5 гривні;
  • дизель – плюс 1,2 гривні;
  • автогаз – 20 копійок.

Це ми говоримо на сьогодні, якщо на момент введення цього акцизу, ціна у світі на нафту впаде на ті ж 1,5 гривні, тоді ніхто нічого не відчує. Тобто податкова складова буде зростати, але що буде на ціннику – невідомо. Якщо сьогодні ціна нафти буде 50 доларів за барель, то ми взагалі не відчуємо підвищення цього акцизу. Розуміємо, податкова складова зростає, сировинна складова падає. А може бути по-іншому, що ціна на нафту буде 100 доларів, і тоді ціна злетить не на 9 гривень, а на 20. Це теж може бути,
– пояснив Куюн.

Якщо порівняти заплановані податки на 2028 рік з теперішніми цінами, то здорожчання пального складе:

  • бензину – на 7,3 гривні за літр;
  • дизелю – на 9,2 гривні за літр;
  • автогазу – на 1 гривню за літр.

Рябцев пояснив, що поки що щось прогнозувати зарано, адже у законопроєкт можуть внести зміни.

Це дуже тривалий процес, бо в будь-якому разі змінення податкового законодавства можливо лише двічі на рік – з 1 січня і з 1 липня. Тому, якщо і буде відповідна ухвала реалізована, то це лише з 1 липня, а фактично з 1 серпня, тому що має бути певний перехідний період для того, щоб вся податкова документація була змінена. Тому ще чекаємо, що там народні депутати скажуть,
– повідомив експерт.

Обидва експерти зійшлися на думці, що в будь-якому разі пальне буде. Ніяких проблем із постачанням виникнути не повинно, а на саму вартість вплинуть світові ціни на нафту.

Ми свій внесок в цю нестабільність теж робимо, тому що атаки на російські заводи, з одного боку, завдають удару по випуску нафтопродуктів, але з іншого боку вивільняються додаткові обсяги нафти, яка іде на ринок і яка має сприяти зниженню цін. Тому дуже багато факторів невизначності,
– сказав Куюн.

Також він наголосив, що сезонність та попит уже не впливають на вартість пального. Треба дивитися на світові ціни на нафту, які останнім часом сильно коливаються.

З іншого боку, хтось скорочує видобуток, як росіяни, але хтось його збільшує, тому що ціна висока на нафту. Це завжди стимулює додаткові обсяги видобутку. Тому як оця пропорція складеться, важко сказати. Я не думаю, що будуть суттєві цінові коливання,
– підсумував співрозмовник.

Рябцев припустив, що ціни точно зростуть через котирування у Європі. Дійсно, коливання ціни на нафту скажеться на вартості пального, адже ми її закуповуємо в інших країн.

Попит зростає. Те, що є стимулом для збільшення обсягів продажу, автоматично на будь-якому ринку веде до зростання ціни. Але це не буде критичним зростанням вартості, тобто тут не буде чогось такого, що сильно змінить ціни. Для нестачі палива немає підстав, для якихось блокувань постачання також немає підстав, тому що вплив страйків на кордоні саме на нафтопродукти є штучно завищеним, для того щоб обґрунтувати відповідне зростання,
– сказав експерт.

Він спрогнозував, що у квітні ціни можуть піднятися на 2 – 4%, залежно від того, як буде змінюватися ситуація на ринку Східної Європи.