Скільки компаній продовжують бізнес з Росією та Білоруссю та кому вони належать, розбиралися журналісти 24 Каналу.
Цікаво Один з найбільших ритейлерів у Росії оголосив про намір вийти з ринку
Скільки в Україні компаній, пов'язаних з Росією
За даними платформи великих даних VKURSI, станом на 24 лютого 24 142 компанії мали зв'язки з Росією і 5 923 були пов'язані з Білоруссю. Наразі є 21 067 компаній, які мають прямий зв'язок з агресором. Ще 2 088 компаній мають непрямі зв'язки, а 704 – історичні.
Які компанії мають зв'язок з агресором
Серед компаній, що мають віддалений зв'язок з Росією та Білоруссю, є як приватні, так і державні компанії. Чимало з них є промисловими підприємствами, які відіграють вагому роль для наповнення державного бюджету.
До переліку компаній, які мають віддалене російське коріння (і є, наприклад, акціонерами компаній, у яких серед засновників є росіяни або білоруси), входить 114 підприємства, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки держави.
Cеред них такі енергетичні компанії:
- АТ "ДТЕК Одеські електромережі";
- ПРАТ "Волиньобленерго";
- АТ "Полтаваобленерго";
- АТ "Чернігівобленерго";
- "Запоріжжяобленерго";
- АТ "Сумиобленерго";
- АТ "Хмельницькобленерго";
- АТ "Харківобленерго";
- ПАТ "Центренерго".
Одним із бенефіціарів АТ "Чернігівобленерго" є син колишнього співголови забороненої проросійської партії ОПЗЖ Анатолій Бойко. Також Юрій Бойко має історичний зв'язок з АТ "Чернігівобленерго".
Серед акціонерних товариств, що мають прямі зв'язки з агресором, – стратегічні науково-дослідні інститути:
- АТ "Науково-дослідний і проєктно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування";
- "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань";
- АТ "Український науково-дослідний проєктно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування";
До переліку тих, хто має зв'язок з Росією або Білоруссю, належать такі стратегічні підприємства:
- АТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш";
- "Крюківський вагонобудівний завод".
- ПАТ "Рівнерадіозавод".
25% ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" належать наближеному до російського міністерства торгівлі бізнесменові Станіславу Гамзалову – повідомляє група аналітиків Trap Aggressor.
АТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" пов'язаний з групою ГМС – машинобудівним та інжиніринговим холдингом, виробником насосного, компресорного та нафтогазового обладнання, виробничі та інжинірингові активи якого розташовані в Росії, Білорусії, Україні та Німеччині.
Найприбутковіші компанії, що мають зв'язок Росією або Білоруссю
Нижче наведено ТОП компаній із прямим, віддаленим та історичним російським або білоруським корінням із найбільшими річними прибутками.
- "Агрофірма Корнацьких" – 263 095 000 гривень. Сім'я Корнацьких – громадяни Росії.
- "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Рентал" – 262 771 000 гривень. Компанія мала російського бенефіціара до війни.
- "Ясинівський коксохімічний завод" – 250 923 000 гривень. Бенефіціар компанії є громадянином Росії.
- "Белферт Україна" – 249 039 000 гривень. Засновник підприємства має білоруське громадянство.
- АТ "Українські енергетичні машини" – 226 534 000 гривень. Власник пакетів акцій має російське громадянство.
- "БНК-Україна" – 178 884 000 гривень. Засновник компанії є громадянином Білорусі.
- "Торговий дім "Гомельскло-Україна" – 169 056 200 гривень. Засновник є громадянином Білорусі.
- "Агророзквіт" – 124 169 000 гривень. Засновник є громадянином Білорусі.
- "Вімм-Біль-Дан Україна" – 124 169 000 гривень. Росіяни володіють пакетами акцій компанії.
Серед відомих брендів, пов'язаних з Росією, також мережа готелів Рейкарц, компанія "Будінвесткиїв", футбольний клуб "Іллічівець", ТРЦ "Лавина", а також компанія "ТС Трейд", яка випускає чаї під торгівельними марками:
- Чай Грінфілд;
- TESS;
- "Принцеса Гіта";
- "Принцеса Канді";
- "Принцеса Нурі";
- "Принцеса Ява";
- Jardin;
- Piazza del Caffe;
- "Жокей".
Наприкінці минулого року "ТС Трейд", що раніше називалася "Орімі Україна", була оштрафована на 80 мільйонів гривень за надання неповних відомостей про відсутність зв'язку кінцевого бенефіціара з Росії.
Компанії, які "відмилися" від зв'язків з агресором
Після 24 лютого низка українських компаній позбулася зв'язків з країною-агресором, щоб уникнути відчуження майна на користь держави. Проте, чи дійсно це так, чи лише за документами, доведеться перевірити.
Brocard
Щодо продажу компанії люксової косметики "Брокард" досі тривають дискусії. Ще восени торік Верховна Рада планувала розглянути законопроєкт про примусове вилучення 900 об’єктів російської власності в Україні, серед яких була і мережа Brocard. Проте цей документ досі не був прийнятий.
Уже на початку червня торік стало відомо, що французька компанія Philippe Bénacin Holding придбала Brocard, що належала росіянці Тетяній Володіній. Ця угода була оформлена у дуже стислі строки. Пізніше Антимонопольний комітет України повідомив, що не давав дозволу на проведення цієї угоди.
У вересні суд заарештував банківські рахунки та продукцію Brocard за підозрою в ухиленні від сплати податків.
Поточна ситуація показує, що існування холдингу знаходиться під загрозою, рахунки та матеріальні цінності заблоковані, виникла величезна заборгованість по оренді та перед постачальниками товарів та послуг,
– зазначається у заяві компанії.
Як йдеться у дослідженні французських журналістів Facta Media "Французькі парфуми з російським шлейфом", Придбання компанії французьким бізнесменом Філіпом Бенасеном могла бути фіктивною.
Бізнесмен Філіп Бенасен, який начебто став новим власником торговельної мережі, до того багато років тісно співпрацював з Володіною, яка володіла Brocard Ukraine. Французька філія косметичної корпорації Inter Parfums, Inc., яку очолює Бенасен, до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну була найбільшим постачальником парфумів для російської мережі та наразі продовжує вести бізнес із росіянами.
Медичний центр лікаря Бубновського
В різних містах України існує понад 10 центрів лікаря Бубновського – росіянина, який підтримує агресію Росії проти України та часто відвідує окупований Крим із лекціями та семінарами. Такі заклади виглядають як офіційні франшизи російського "Центру лікаря Бубновського" – мають однакову торговельну марку, бренд, сайт та методику.
Однак, як стверджують представники центрів, франчазинговий договір з російським "Центром лікаря Бубновського" розірвали ще у 2014 році. На питання, чи не планують у центрі змінити торгівельну марку, що носить ім'я росіянина, в установі не відповіли.
Як розповів 24 Каналу юрист ЮК "Молотай та партнери" Олександр Молотай, зміна торговельної марки –порівняно проста з юридичної точки зору процедура. Однак, зміна концепції, айдентики та бізнес-процесів може спричинити досить значні додаткові витрати.
Важливо зазначити, що відносини з особою, яка потрапила під санкції, та ведення господарських відносин з якою прямо заборонене законодавством, можуть бути припинені згідно з вимогами законодавства. Застосування санкцій до франчайзера є обставинами непереборної сили. Якщо подальші господарські стосунки з особою, яка потрапила під санкції, неможливі – то припинення стосунків із нею не повинно спричиняти виникнення будь-яких штрафних санкцій з боку франчайзі. Проте, застосування санкцій до франчайзера та заборона ведення бізнесу із ним – не означає що можна безкарно порушувати права інтелектуальної власності франчайзера,
– зазначив експерт.
Понад 900 об'єктів, пов'язаних з Росією, ще не націоналізовано
Влітку минулого року уряд затвердив Указ Президента про передачу на користь України низки російських активів. Йдеться про 79 підприємств та рухоме майно:
- 8 літаків;
- 11 морських суден;
- 552 одиниці рухомого складу РЖД (напіввагони, вагони, платформи, тягачі тощо);
- 58 легкових автомобілів;
- 18 автобусів та вантажівок;
- складові для літаків, авто, причепи, газовидобувні конструкції.
Однак, станом на 7 березня це майно так і не націоналізували. Зробити це планують після набрання чинності законодавства про примусове відчуження майна.
Станом на сьогодні Радою національної безпеки і оборони України не приймалося рішення щодо примусового вилучення зазначених об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів,
– йдеться у відповіді Міністерства економіки України, наданій Trap Agressor.
Нагадаємо, 7 березня 2022 року набув чинності Закон України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", який створює правові засади для націоналізації такого майна. Причому йдеться не лише про власність юридичних осіб, а і про майно будь-якого росіянина.