Бізнес 24 поспілкувався з українським бізнесменом Євгеном Ковтуненком. Підприємець – керуючий партнер міжнародної юридичної компанії Kodex та співзасновник ресторану Filetto, що на Київщині. Як Євгену вдалося втримати обидва бізнеси на плаву, і не тільки – читайте далі в ексклюзивному інтерв'ю.
Читайте також Посилюємо кіберфронт: як українському бізнесу захиститися від атак
Ви – власник одразу декількох бізнесів у різних сферах: юридичній та ресторанній. Чи очікували ваші компанії повномасштабного вторгнення Росії та як до цього готувались?
Я уже багато років володію двома системними бізнесами в Україні, обидва – розташовані у Києві. Юридичній компанії Kodex вже майже 20 років, ресторану Filetto – майже 9.
До пандемії коронавірусу правнича компанія мала міжнародні офіси й представництва, і упродовж 4 років ми входили до рейтингу 50 кращих юридичних компаній України. Проте, на початок повномасштабного вторгнення, ми були вже винятково національним проєктом.
Євген Ковтуненко
бізнесмен
Оскільки я маю військову освіту, то на кінець лютого підготував бізнеси до різкої зупинки діяльності. Всі інструкції я передав керівникам, тож заморозку провели миттєво й за чітки планом.
Юридичну компанію у перші ж місяці повномасштабного вторгнення ми перевели у цілковитий онлайн-формат, і допомагали нашим клієнтам з екстренними юридичними запитами. Здебільшого це були орендні, кредитні та релокаційні питання.
Майже усі співробітники виїхали з Києва. Якщо чесно, згадую це все, як страшний сон,
– поділився підприємець.
У ресторані другого ж дня після повномасштабного вторгнення Росії ми перерахували усі кошти на рахунках працівникам, а продовольчі запаси передали у районні підрозділи територіальної оборони. На підприємстві нічого не залишилося, бо я зрозумів, що краще роздати все тим, хто потребує цього тут і зараз.
Як тільки зрозумів, що всі термінові завдання стосовно безпеки клієнтів та співробітників розв'язав, – зміг видихнути й повною силою приступити до волонтерства.
Чи доводилось вам зупиняти, чи навіть зачиняти свої бізнеси у перші місяці повномасштабної війни? До яких нових реалій довелось пристосовуватись, і наскільки нинішній ритм та обставини вже стали звичними?
Цікава ситуація, адже в обох бізнесах у мене майже вся команда – дівчата. Ми нікого не просили залишатись у Києві, адже це було відверто небезпечно, тому майже всі вони виїхали з міста, а згодом і з країни.
Ресторан довелось законсервувати, а згодом ми передали підсобні приміщення у розпорядження ОСББ будинку для розміщення вимушених переселенців. Ми мали ковдри, диванчики й усе необхідне для тимчасового прихистку.
Євген Ковтуненко
бізнесмен
Навіть не роздумували, просто робили усе можливе з того, що приходило у голову... Оглядаючись, вважаю, що зробили усе максимально ефективно.
Чи доводилось зменшувати зарплати або ж скорочувати співробітників?
Приблизно до липня робота ресторану була повністю зупинена, а щодо юридичної компанії – скорочення діяльності десь на 90%. З досвіду попередніх ковідних хвиль команди знали, що навіть коли бізнеси зупиняються, я все одно залишаюсь "біля керма", і як тільки з'являється можливість відновити роботу, то одразу це роблю.
Хто має бажання, той повертається у команду, а тих, хто будує нові плани, – ми завжди підтримуємо. Якщо говорити про цифри, то після повномасштабного вторгнення я залишився з боргами у понад мільйон гривень: частково зарплати, постачальники, партнери тощо. Але усі ці зобов'язання вже закрив до кінця літа, адже для мене це дуже важливо.
Чи змістився попит на юридичні послуги? Як змінилась робота вашої компанії безпосередньо?
Моя юридична фірма – це більшою мірою аутсорсинговий бізнес. Цікавий факт, що під час будь-якої кризи компанії насамперед скорочують бюджети на юристів та маркетинг. Люди знали, що до мене можна звернутися, адже вони бачили, що безліч років я проводив юридичні марафони і безкоштовно відповідав на питання людей.
Євген Ковтуненко
бізнесмен
Я розумію, що багато хто залишився без доходів, житла… Без нічого! А брати гроші за якісь консультації мені не цікаво. Тому вирішив, що це – мій соціальний вклад. У моєму діректі немає жодного непрочитаного повідомлення: усім відписую, усіх консультую, підтримую.
Коли вирішили відновити ресторанний бізнес і чи мали сумніви щодо актуальності такої ідеї?
У травні я був у Чернівцях – маю там багато друзів, місцевих рестораторів. Тоді у Києві майже нічого не працювало, бензину не було, ринок постачальників просто впав на коліна. Я побачив, як мої друзі на Заході впахують, як працюють, і це мене вмотивувало ризикнути та відкритись.
Фактично, 6 липня я знову відкрив двері ресторану. Це справді було ризиковано, адже довелось наново збирати команду, переконати їх повернутися до Києва, закупити продукцію.
Євген Ковтуненко
бізнесмен
При цьому, постачальники відмовлялись працювати з нами через непогашені заборгованості. Тому у перший місяць я сам їздив на оптовий ринок на закупи. Було кумедно, коли зрозумів, що вже всіх на оптових базах я знаю особисто. Цікавий був місяць.
Втім, мій ризик виправдався, і ресторан запрацював на 70%, якщо порівнювати з довоєнним часом й рахувати у гривні. Крім того, я перезапустив два своїх дарккітчен проєкти, – бренди, які працюють винятково на доставку.
Як поєднати ресторанний бізнес із волонтерством?
На момент перезапуску ресторану я вже активно займався волонтерством. Разом з друзями ми тоді вже задонатили понад 4 мільйони гривень. Розумів, що треба підключати усі можливі ресурси, які можуть наблизити нас до перемоги. Витратив усі свої інвестиційні заощадження на підтримку армії і бачив, що люди охоче доєднуються до моїх ініціатив.
Саме тому у маркетинговій комунікації з гостями ми продемонстрували, що ресторан стабільно донатить армії з усього прибутку, і спеціально розробили позиції у меню, 100% від оплати яких передаємо на ЗСУ. Все це я активно транслював у сторіз, тож люди швидко долучалися до ініціативи.
Як удари росіян по енергетичній інфраструктурі України, і, як наслідок, відключення електроенергії, вплинули на ваш бізнес?
Тут доволі цікава ситуація, адже нам, з одного боку, пощастило, що ресторан підключений до лінії з об'єктами критичної інфраструктури, тому електрика у нас поки є. З іншого боку, це – знання, що щодня ти працюєш біля аеропорту, будівель Нацгвардії, поліції тощо.
Проте, є й хороший аспект: коли людям холодно й немає світла, вони приходять до нас грітись, заряджати ґаджети, годувати дітей. Я кожен день дякую Богу, що ми маємо можливість і працювати, і бути корисними.
Євген Ковтуненко
бізнесмен
Купувати генератор, який витягне потужності нашого бізнесу, немає сенсу – він не окупиться. Орендодавці безапеляційно підняли нам оренду на рівень мирного часу, працює багато техніки, зокрема холодильники, морозильні камери, плити й інше обладнання. Тому, скільки нам відведено, стільки й будемо працювати.
Нещодавно ви почали вкладатись у криптовалюту – чи не боїтеся таких інвестицій на тлі свіжих новин про крах FTX та загалом нестабільності ринку криптовалют?
Я завжди транслюю своїм підписникам, що не можна здаватись і падати духом. Тому показав в онлайні, наче у реаліті-шоу, як протягом повномасштабного вторгнення Росії здобув дві нові онлайн-професії, і заробив на цьому гроші.
Так, я пройшов навчання з торгівлі на маркетплейсах, домовився з другом у Чернівцях на Калинівському ринку про відправки по дропшипінгу (це коли я продаю товари онлайн з його складу), зібрав команду і запустив поки невеличкий, але прибутковий бізнес.
Те ж відбулось і з криптою. Років 6 тому я вже проходив навчання з криптотрейдингу, але тепер освіжив знання – наразі це моє окреме фінансове хобі. Я періодично торгую на біржі, як трейдер, – винятково на власному депозиті, без залучення інвестиційних коштів, і транслюю це у себе на телеграм-каналі.
Євген Ковтуненко
бізнесмен
Мене дуже мотивує те, що я можу показати людям, що треба спробувати все. Не варто зациклюватись на тому, що ви втратили! Краще зосередитися на тому, що можете здобути! Я фактично втратив вагому частину бізнесів, але все – тимчасове. Моє зараз залежить від того, що ще я можу зробити на шляху до успіху.
Як у нинішніх умовах волонтерити не на шкоду собі чи власному бізнесу, адже чимало українських підприємств, зокрема малих та мікробізнесів, ледве справляються із ситуацією?
Спочатку, як і багато хто, я віддав усе, що у мене було. Нині розумію, що чим успішніші мої бізнеси, тим більшу кількість сімей співробітників я можу забезпечити. Для себе виймаю з обігу рівно стільки грошей, скільки мені потрібно на поточні життєві витрати.
Доначу багато і емоційно, бачу надійний збір – доєднуюсь. Може, це не зовсім правильно, і треба це систематизувати, але зараз ніколи про таке думати, якщо чесно.
Євген Ковтуненко
бізнесмен
Головне, що я зрозумів – треба працювати так, як ти ще ніколи не працював. Бо це – марафон, у якому виживуть найсильніші. Усі слабкі гравці просто не втримаються на плаву. Бізнесмен зараз – це не задовольняти его, сидячи на Мальдівах, це – відповідальність за родини співробітників, за наповнення бюджету країни, допомогу армії та постраждалим від російської агресії людям. Тому кожного дня робіть усе, щоб ваш бізнес запрацював ще краще, ніж учора. А на Мальдіви ми ще скатаємось, бо вірю, що перемога вже близько, і повторюю собі це щодня.