Щоправда, якщо уряд називає власний документ антикризовим та реалістичним, і таким що дає позитивний сигнал іноземним кредиторам та інвесторам, то в опозиції запевняють, що навіть не мали змоги ознайомитись з пропозиціями уряду.

Микола Азаров (прем'єр-міністр України): “Цей бюджет реалістичний, реалістичний бюджет - це продовження програми з МВФ, а програма МВФ - це програма економічного розвитку країни”.

Вячеслав Кириленко (народний депутат України): “Ну бюджет же зараз ніхто не читав і не ухвалював. Ратифікацію ухвалило 210 людей за моїми підрахунками, а коли ухвалювали бюджет в залі фізично було ще менше людей”.

Щоправда незважаючи на революційні обставини прийняття бюджету, оскаржувати його ніхто не планує. Відтак, протягом наступних 8 місяців уряд та вся країна намагатимуться втиснутися у такі показники: номінальний валовий внутрішній продукт - має зрости на 3,7% і перевищити трильйон гривень, інфляція - трохи більше 13%, фонд оплати праці визначений у 339 мільярдів грн. Документ розрахований виходячи з середньорічного курсу 8 гривень за долар.

Доходи казни протягом мають становити 267,5 мільярда гривень. При цьому витратити уряд планує 323,5 млрд. Відтак бюджетний дефіцит становитиме близько 58 мільярдів або 5,3% від ВВП, це рівень яка цілком задовольняє Міжнародний валютний фонд.

Основним джерелом фінансування бюджету цього року мають стати податки, - зазначають у Мінфіні. Для цього планують вдосконалити адміністрування податків та зборів, і розраховують на збільшення доходів на понад 30%.

Федір Ярошенко (міністр фінансів України): “В поєднанні з вдосконаленням адміністрування, а також пакетом запропонованих підвищень акцизних зборів перед податковою адміністрацією стоїть завдання забезпечити у поточному році надходжень на 9,8% ВВП”.

Щоправда, обсяг надходжень від податків уряд заклав на рівні 203 млрд. грн., а це 20% від прогнозованого рівня ВВП. За словами експертів такий підхід може потягнути за собою негативні економічні та соціальні наслідки.

Ірина Щербина (директор Інституту бюджету): “Разом з підвищенням акцизів йде і підвищення в 15 разів сплата за ресурсне користування водою, що для галузей - особливо виробництва пива, чи води може стати випробуванням. Є ризик, що замість того щоб отримувати акцизи це призведе до закриття підприємств”.

Аби покращити ситуацію у бюджеті передбачено допустимий рівень держзапозичинь - на рівні 100 мільярдів гривень, з яких 66 мільярдів на внутрішньому ринку. Експерти позитивно оцінюють такий перерозподіл на користь вітчизняного інвестора, щоправда натякають, що Мінфін дозволив собі самостійно корегувати можливі обсяги позик.

Ірина щербина (директор Інституту бюджету): “5 статей бюджету дозволяють або Кабміну або міністру фінансів власноруч змінювати розміри як дефіциту так і боргу. З одного боку це додає мобільності, але з іншого боку - немає прозорості”.

Про прозорість ухвалення рішень нинішньої владою свідчить сам процес ухвалення бюджету. Отримавши затверджений урядом проект закону 26 квітня увечері, депутати встигли ознайомитися з ним і ухвалити вже опівдні наступного дня без жодних обговорень. Сама процедура ухвалення тривала кілька хвили.