Голосування, яке пройшло у минулий четвер, було відкритим — на відміну від співбесід з кандидатами. Не дивно, що деякі з півфіналістів викликають, м'яко кажучи, великі питання. За рішенням комісії, на посаду голови підприємства-монополіста з мільярдними оборотами претендують Роман Іванюк, який сьогодні виконує обов'язки директора "Укрспирту", його заступник Анатолій Далибожик, екс-глава Сумської обладміністрації Ніна Гаркава, фіндиректор ПрАТ "Ерлан" (ТМ "Біола") Ростислав Чайковський, а також засновник і директор юркомпанії "Де-Юре", викладач університету "Одеська юридична академія" Григорій Трипульський.
Протеже "Тютюного короля"
Серед решти кандидатів саме Трипульський викликає найбільше запитань. За даними відкритих джерел, він є висуванцем одеського підприємця Бориса Кауфмана. Того самого Кауфмана, який за часів Януковича був бізнес-партнером старшого сина президента, Олександра, і курирував відразу три аеропорти — Бориспіль, Одеський і Сімферопольський.
Аеропортів олігарх позбувся: Сімферопольський "відійшов" зі зрозумілих причин, у Борисполі змінили близького до Кауфману директора. По Одеському йдуть судові тяжби — міськрада хоче повернути аеропорт, чиї акції ще в 2011-му відійшли "іноземним інвесторам", Кауфману і його партнеру Олександру Грановському. Більше того, за інформацією одеських ЗМІ, Кауфман навіть при губернаторові Саакашвілі контролює принаймні частину фінансового потоку, що надходить від контрабанди тютюнових виробів через порти, що перебувають поблизу Одеси. Є він монополістом чи ні, питання спірне, проте місцеві газетярі іменують Кауфмана не інакше, як "тютюновим королем". Заробіток на "лівих" сигаретах — тема для окремого розслідування антикорупційних органів: продукцію збувають в мегаполісах за безакцизною схемою, причому "у справі" і місцеві силовики, і, як правило, фіскали. Чи означає протекція, яку він надає Трипульському, що "тютюновий король" претендує тепер і на спиртову промисловість? Відповідь очевидна. Інакше навіщо б людина, близька особисто до Кауфмана (дружать з юних років, коли обидва засідали в Одеській міськраді) висувався на настільки важливий пост, а комісія давала цьому кандидату голоси. Тобто тепер до «лівим», безакцизних, схемами можуть підключити і "Укрспирт".
Судячи з сайту університету "Одеська юракадемія", Григорій Трипульський є доцентом кафедри цивільного процесу. А серед його "наукових інтересів" значаться спори, пов'язані з немайновими відносинами між батьками і дітьми. Відлуння інтересів "сім'ї" — найвідомішої і впливовішої в країні ще 2 роки тому — можна позначити і в його хобі, азартних іграх. Трипульський є віце-президентом Української асоціації діячів грального бізнесу і з задоволенням піднімає в пресі тему повернення на ринок великих мереж казино з їх "однорукими бандитами" і слот-машинами. За деякими даними, сам він був організатором і, ймовірно, співвласником однієї з мереж — не виключено, що лобістська діяльність також пов'язана з високими покровителями Тріпульського на Банковій.
"Бізнес по-одеськи"
У наявності явно "одеський" стиль ділового етикету: якщо намічається конфлікт інтересів, можна отримати максимальний профіт, а моральною стороною питання зайнятися як-небудь потім. Схожа манера спостерігається у Кауфмана і Грановського. Крім аеропорту, обидва виявили зацікавленість компанією "Чорномортехфлот". Підприємство, з якого вивели все ліквідне майно, примудрилося виграти тендери з мислимими і немислимими порушеннями (і, зрозуміло, успішно "завалило" їх виконання). А структури того ж Грановського щосили "банкротять" Україну на міжнародному інвестиційному ринку. Це стосується аграрного бізнесу — через дії бізнесмена з країни пішла велика інвесткомпанія "родом" із США. Восени минулого року розгорівся скандал зі столичним ТРЦ Sky Mall: інвесткомпанії Arricano і Dragon Capital заявили, що їхні партнери по ТРЦ, в числі яких Олександр Грановський, намагаються відібрати центр. Будучи спочатку співвласниками, вони проігнорували рішення Лондонського суду, яке дозволяє Arricano викупити їх частку акцій і почали заплутувати сліди: їх керуюча компанія спочатку перевела корпоративні права і навіть адреса на "ліву" компанію, потім ввела свого директора, а потім — зареєструвала на себе право власності на іпотечну другу лінію ТРЦ (чим фактично вивела актив).
Навіщо Кауфман посунув перед очі комісії, яка відбирає кандидатів на ДП "Укрспирт", юриста і вченого з настільки багатою і творчою біографією, в принципі, зрозуміло. Олігарх хоче, який після втечі бізнес-партнерів з країни втратив основу і "ребра жорсткості" власного бізнесу, отримати контроль над перспективною галуззю. А ось як вийшло, що, розглянувши всіх кандидатів та їхні програми, комісія вирішила визначити серед найбільш гідних саме Григорія Трипульського, — окреме питання. І не виключено, що вирішувати його буде Національне антикорупційне бюро, яке днями приступає до роботи.
Дивацтва в комісії
Цікавий момент: у спецкомісії, що визначала переможців для Кабміну, спочатку повинно було бути присутніми 9 членів — троє від Мінагрополітики, п'ять представників рекрутингових і консалтингових агентств і ще один голос від Київської обладміністрації. У самому кінці конкурсу чиновник з області чомусь випав зі списку. А серед агентств, які допомагали відбирати найбільш гідних, крім шановних Pedersen & Partners і Deloitte & Touche виявилася консалтингова компанія HaRizMa, інформації про яку у відкритих джерелах небагато, а також "школа HRM", якою керує президентська радниця Ганна Власова (що не виключає конфлікту інтересів).
У кожному разі, до фінального голосування є претензії, адже у міністерських представників і "темних конячок" начебто Кауфмана могли з'явитися союзники з числа рекрутерів, що ставить результати півфіналу під сумнів. Якщо таке з'явиться і у слідчих Антикорупційного бюро, їм варто було б окремо поцікавитися у членів комісії змістом програми, яку надав в Мінагрополітики Георгій Трипульський. У той час, як більшість його конкурентів пропонувало схеми по реконструкції окремих заводів, що входять до ДП "Укрспирт", реформування системи управління, залучення кредитів, кандидат від "одеського лобі" вніс конструктив: заявив про намір продати підприємство оптом, "одному інвестору" ( сумнівів у тому, хто з одеських бізнесменів зможе стати цим інвестором, практично немає). На випадок зриву угоди Трипульський склав "план Б" — продаж в роздріб. Обґрунтовує він це "неефективністю держави, як менеджера". А якщо позбутися підприємства, мовляв, бюджет хоча б отримає надходження від продажу. Висновки про неефективність держпідприємства Трипульський робить з статистики про її прибутковості — доходи поступово знижувалися. Але чомусь забуває, що це сталося внаслідок активної "господарської" діяльності чиновників.
Але найбільш показовий останній абзац програми Тріпульського: "Враховуючи той факт, що я не маю досвіду роботи на держслужбі і держпідприємствах ... можу швидко створити нормальний механізм управління, підняти ефективність і створити юридичну структуру для продажу ДП зовнішнім і внутрішнім інвесторам". Сумнівів у тому, якого саме роду "механізми" зможе створити протеже Бориса Кауфмана, практично немає. Наступний хід — за Кабміном: голосування за кандидатуру голови ДП "Укрспирт" ще не призначено, ще є час взяти тайм-аут і подумати про можливість призначення ще одного раунду виборів кандидатів.