Громадянин Німеччини та Ірану, Джамшид Шармахд, був страчений в Ірані через "поширення корупції", пов'язаної з терактом 2008 року. Про це повідомляє Deutsche Welle.

Дивіться також "Удар по репутації": Ізраїль знищив всі іранські С-300 під час атак на військові об'єкти

Що відомо про висунуті звинувачення

Правозахисна організація Amnesty International стверджує, що його "зізнання" було отримано під примусом.

Іранські ЗМІ підтвердили, що страта відбулася в понеділок. Шармахда засудили до смертної кари ще у лютому 2023 року за участь у теракті в мечеті в Ширазі, де загинуло 14 осіб.

За словами німецького телеканалу, звинувачення формулювалися досить розпливчасто, використовуючи термін "поширення корупції", який іранський режим використовує для злочинів різного типу.

Зверніть увагу! Тегеран звинуватив Шармахда у зв'язках із "офіцерами ФБР та ЦРУ", а також спробах контактувати з агентами Моссаду. Іранська влада назвала його "лідером терористичної групи Тондар", яка діє з Америки і прагне відновити монархію в Ірані.

До викрадення ірансько-німецього громадянина, яке, як вважається, сталось в Дубаї, він проживав у Каліфорнії. Країни ЄС та, зокрема Німеччина, неодноразово закликали скасувати смертну кару.

Amnesty International схарактеризувала судовий процес несправедливим.

Його призначений урядом адвокат сказав своїй родині 2 липня 2022 року, що "немає сенсу" йому заперечувати проти того, щоб Революційний суд визнав його примусові "зізнання" як доказ. До цього, 9 травня 2021 року, призначений урядом адвокат сказав, що без виплати сім'ї в розмірі 250 000 доларів США він не захищатиме Джамшида Шармахда в суді й лише "сидітиме там",
– зазначила організація.

  • Жозеп Боррель, головний диплломат ЄС, рішуче засудив страту, підкресливши, що ЄС завжди виступають проти смертної кари як порушення права на життя.
  • Фрідріх Мерц, лідер консервативної опозиції, додав, що страта була "огидним злочином", а судовий процес – "насміхом".
  • Канцлер Німеччини Олаф Шольц також виступив проти страти, вказуючи на те, що Шармахду не було надано можливості захистити себе під час судового засідання.