Цап-відбувайло
3 січня міжнародну спільноту сколихнув заклик верховного комісара ООН з прав людини Фолькера Тюрка. Він звернув увагу на тривожну ескалацію збройного конфлікту між Україною та Росією, яка призвела до десятків смертей мирних жителів обох держав. Крім того, Тюрк закликав супротивні сторони дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права, яке забороняє невибіркові атаки на цивільні об'єкти.
Читайте також Зброя потрібна терміново: чому вкрай важливо завадити ворогу до весни
Заява верховного комісара стала сенсацією та обурила частину суспільства через "прирівнювання агресора до жертви". Утім, з юридичного погляду, слова Тюрка – прозаїчні, а він, радше, став заручником ситуації, мусивши взяти на себе репутаційну відповідальність, повторюючи норми, на які держави погодилися понад 100 років тому.
Річ у тому, що для міжнародного гуманітарного права не має жодної різниці, хто розпочав війну. Натомість всі сторони конфлікту зобов'язані розрізняти військові й цивільні цілі, плануючи ведення операцій.
З цього погляду в очах права війни українське та російське мирне населення абсолютно рівне, що не скажеш про право міжнародної відповідальності й потенційне зобов'язання росіян відшкодувати завдані агресією збитки.
Як головна особа у сфері захисту прав людини, верховний комісар зазвичай реагує на неконтрольоване насильство в ході збройних конфліктів. Наприклад, після кривавої атаки на село Гроза в жовтні 2023 року, Тюрк засудив відповідні діяння Росії та відправив на місце міжнародного злочину польову групу. З високою ймовірністю результати діяльності експертів будуть відображені у черговому звіті Незалежної комісії ООН з розслідування в Україні, водночас удари по Бєлгородській області тільки потребують встановлення фактів та винних осіб.
Розмови про деескалацію та Росія
Заява Фолькера Тюрка – далеко не перша спроба ООН умиротворити Росію. За тиждень до повномасштабного вторгнення через високу концентрацію військ Росії на кордоні з Україною генсек Антоніо Гутерреш закликав до "серйозної деескалації", висловивши надію, що агресії не станеться, оскільки інакше це буде катастрофою. Слова Генсека виявилися пророчими, але, врешті, мало ефективними.
Росія розпочала новий виток агресії проти України, всупереч будь-яким закликам до зобов'язань підтримувати мир і безпеку у всьому світі, вирішуючи спори мирним шляхом.
До деескалації Україну та Росію схиляли також на численних засіданнях Ради Безпеки ООН.
Зауважте Є два варіанти: з якою періодичністю росіяни обстрілюватимуть Україну
Чи планує Росія миритися?
Відповідь на запитання, чи є в Росії бодай якийсь план ведення агресивної війни проти України, залишається дискусійною. Водночас очевидне одне – миритися, що з нашою державою, що з так званим колективним Заходом Росія не поспішатиме.
14 грудня 2023 року під час чергового пропагандистського заходу Владімір Путін заявив, що цілі так званої "СВО" не змінилися: денацифікація і демілітаризація України, а також її нейтральний статус. При цьому, диктатор зазначив, що мета поки що повністю не досягнута.
У своєму новорічному зверненні Путін про Україну не згадав, однак російських військових, щонайменше частина з яких вчиняє воєнні злочини, назвав героями. 1 січня після відвідування Центрального військово-клінічного шпиталю російський президент все ж натякнув, що хоче завершити конфлікт якомога швидше. Однак на російських умовах.
Подібні заяви Путіна та нещодавні атаки на Україну змушують визнати, що Росія не зацікавлена в мирних переговорах. Таку тезу нещодавно висловив і голова Європейський ради Шарль Мішель.
Своєю чергою Президент України Володимир Зеленський не відповідає про строки завершення збройного конфлікту, підкреслюючи, що війна, перемога, поразка, стагнація – залежать від багатьох рішень, напрямків і ризиків, а найбільшою мірою – від самих українців. Формула миру, запропонована Зеленським, добре відома світу й Путіну. Відтак, мир на умовах Росії є просто неможливим.
Важливо Виснаження Москви – ключ до вирішення війни
Україна та українці повинні бути готовими до активізації зусиль втомленої міжнародної спільноти щодо мирних переговорів. Збройний конфлікт, розв'язаний Росією, негативно впливає на різні виміри безпеки в усьому світі. Це посилює пацифістську риторику та спроби повернутися до щонайменше 8-річної політики умиротворення Росії.
Однак ООН слід давно зняти рожеві окуляри, усвідомивши, що з Росією не можна домовитися, адже вона порушує міжнародне право та прагне регулювати міжнародні відносини з позиції сили. Пересвідчитися в цьому світ зможе зовсім скоро – коли після винесення рішення Міжнародним судом (той самий мирний засіб вирішення спорів, на якому наполягає ООН), Росія вчергове відмовиться його виконувати.