На думку Тарасюка, активний розвиток сфери інформаційних технологій географічно стримується тільки наявністю трудових ресурсів і капіталом. Втім, якщо з трудовими ресурсами в Україні все добре, то з інвестиційним кліматом існують проблеми. Серед таких експерт називає непрозоре оподаткування, а саме тіньові схеми з ФОПами, відсутність податку на виведений капітал і ненадійну "репутацію" правоохоронної системи.

За його словами, зараз в Україні превалює така схема організації IT-бізнесу: юридична особа як компанія-оболонка і ФОПи-контрактери, фактично наймані співробітники зі статусом підприємців. Експерт аналізує, що юридична особа переважно отримує рівно стільки доходу, скільки необхідно, щоб покрити видаткову частину, а її прибуток наближається до нуля. Більшість експортних операцій звільняються від сплати ПДВ, ФОПи платять 5% з обороту + 50 доларів ЄСВ. А прибуток, на думку адвоката, якщо і є, то осідає в низькоподаткових юрисдикціях, таких як, наприклад, кіпрські ITbox.

Тарасюк приходить до висновку, що при розробці законопроєкту офіс Дія Сіті був обмежений такими податковими параметрами, як податок на зарплату – 5% і податок на прибуток – 9%. Експерт наголошує, що саме з огляду на податкове навантаження будувалася подальша робота над законопроєктом і саме це стало причиною доволі непростого шляху цього законопроєкту комітетами ВР.

У підсумку ухвалений закон (законопроєкт № 4303) виглядає як "золотий перетин" інтересів держави, IT-бізнесу та великих IT-аутсорсерів. І для дотримання цього балансу передбачена низка критеріїв, які покликані не допустити зловживання особливим правовим режимом Дія Сіті,
– розповів Тарасюк, посилаючись на критерії, яким має відповідати потенційний резидент спецрежиму.

Експерт наголошує, що час, коли IT було долею продуктових компаній або інфраструктурних проєктів – минув. Серед дозволених для резидентів Дія Сіті видів діяльності тепер з'явилися IT-освіта, IT-маркетинг і реклама, блокчейн-проєкти, кіберспорт і багато іншого.

Тарасюк також підкреслює переваги у вигляді мінімальної ролі уповноваженого органу в житті резидентів Дія Сіті, а запроваджені в рамках спецрежиму гіг-контракти позитивно оцінює, називаючи "спробою обійти рудименти КЗпП".

15 липня 2021 року Парламент ухвалив у другому читанні рамковий законопроєкт №4303 про Дія Сіті.