- Дмитре, до України прилетіла звістка про те, що ви полишаєте “Лос-Анджелес Гелексі”...
- Насправді ж ще нічого точно невідомо. Моя доля вирішиться 15 грудня. Наразі мені ніхто не давав статусу вільного агента. Цілком можливо, що я ще залишуся у “Гелексі”.
- Від чого це залежить...
- Від багатьох факторів. По-перше, мені треба буде довідатися, чи справді на мене розраховують у Лос-Анджелесі. Хто-зна, а може вони на моє місце запрошують іншого виконавця. Як на мене, на 95 процентів вирішено, що полишу клуб. Є ще п”ять відсотків, що залишуся у “Гелексі”. Велику роль відіграє позиція клубу, яка нині вагається, чи платити мені зарплату, яку я мав у минулому сезоні.
- Боси “Лос-Анджелес Гелексі” пропонують вам погіршені фінансові умови?
- Річ у тім, що я укладав угоду з американською лігою MLS, а не з “Лос-Анджелесом”. Мій контракт розрахований ще на рік. Нині тривають розмови про те, щоб я змінив команду. Якщо інший клуб захоче бачити мене у своєму складі, то повинен забезпечити мене тією самою зарплатою, яку я маю у “Гелексі”. Якщо не знайдеться жоден клуб, то я маю сісти за стіл переговорів з керівництвом каліфорнійського клубу і про все домовлятися.
- Чому ви побили горщики з Брюсом Ареною, наставником клубу “Лос Анджелес Гелексі”?
- Я з ним не сварився. У нас просто виникли непорозуміння. Арена першим повідомив мене про зменшення зарплати. Я у категоричній формі відповів йому, що не погоджуся навіть на зменшення одного цента. Наші взаємини справді погіршилися.
- Пропозиції від “Філадельфії”, “Ванкувера”, “Торонто” -- це чутки чи правда?
- Пропозицій не бракує. Та я б не хотів переходити у невідомі команди. У США є п”ять чи шість клубів, які мені цікаві. “Чикаго”, “Вашингтон”, “Торонто” та інші. Всі інші навряд чи мене задовольнять. Та найкращим варіантом продовження кар”єри був би “Лос-Анджелес”. Хочу залишитися у Каліфорнії.
- Що вас нині тримає у Лос-Анджелесі?
- Зовсім нічого. Я орендую помешкання. Я не маю сім”ї, дітей. У будь-який момент беру сумку на плечі і змінюю прописку. Та все-таки хотів би залишитися у Каліфорнії. Мені дуже подобається місцевий клімат. Нині тут дуже тепло. Мабуть, по завершенні кар”єри залишуся мешкати саме в Лос-Анджелесі.
- А як же придбаний будинок у Чикаго?
- У моєму будинку живуть квартиранти. Вони мені платять за оренду житла 3500 тисячі доларів на місяць.
- Яка ціна вашої квартири?
- 800 тисяч доларів. Це двокімнатна квартира у центрі міста.
- Дмитре, сезон закінчився. Куди, як правило, їдуть відпочивати американські футболісти?
- Більшість бере курс на острови: Гаваї, Кариби. Дехто поїхав у Європу. Багато гравців лишилися у США.
- А Девід Бекгем?
- Одразу по завершенні сезону Девід поїхав до Швейцарії, де боровся за право Англії провести чемпіонат світу. А звідти повернувся до рідної Англії.
- Якi у вас взаємини з Девiдом Бекгемом?
- На футбольному полi ми чудово взаємодiємо, адже обоє граємо у пiвзахистi. Я виступаю на позицiї опорного пiвзахисника, а Девiд - на правому фланзi пiвоборони. Знаходимо спiльну мову й на тренуваннях. Британець не хворiє зiрковою недугою, поводиться скромно.
- Чи дозволяє собi насварити на зiркового англiйця наставник "Лос Анджелес Гелексi" Брюс Арена?
- Нi, що ви?! Тренер ще жодного разу не дозволив собi пiдняти голос на Бекгема. Можна сказати, що вiн у нас священа корова. Вiдчувається, що вiн має особливий статус у командi.
- Що Девiду Бекгему вiдомо про Україну?
- Вiн розповідав мені про поїздку до Днiпропетровська, де збiрна України грала з Англiєю. Бекгему в Українi не сподобалося. Сказав, що Днiпропетровськ -- сiре i блiде мiсто i що йому нiде було пiти в цьому мiстi. Щоправда, наших дiвчат вiн зацiнив.
- На початку інтерв'ю ви зачепили тему зарплат у США. Порівняйте їх із заробітками в Україні. Ви ж грали у запорізькому “Металурзі”...
- Важко порівняти. В Америці навряд чи заробиш так, як платять у “Динамо” чи в “Шахтарі”. З іншого боку, в Україні деякі футболісти заробляють по дві чи три тисячі доларів на місяць. Це мало. Оплата праці українських футболістів дуже відрізняється від Америки. Тут, фактично, нема преміальних. Гравці заробляють місячну зарплату. За перемогу нам доплачують якихось 500 доларів. Натомість в Україні заробітки багато залежать від показників команди.
- Як щодо рівня чемпіонатів?
- Я б не сказав, що рівень чемпіонату України вищий за американський. Так, “Динамо”, “Шахтар”, “Металіст”, “Дніпро” значно сильніші за всі команди США. Всі інші наші клуби не мали би легкої прогулянки у поєдинках з командами MLS.
Розмовляв Петро Оплів