12 травня Кабінет міністрів схвалив законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень". Чиновники дуже поспішали і проголосували за це рішення на позачерговому виїзному засіданні у Чернігові – все для того, аби встигнути внести документ до Верховної Ради до 1 червня (такі вимоги Податкового кодексу).

В Уряді заявили, що покладають великі надії на заплановані зміни до ПКУ.

"Основною метою змін є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Досягти цього ми плануємо шляхом: протидії схемам з ухилення від оподаткування, створення прозорого конкурентного середовища, підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни", – пояснив міністр фінансів Сергій Марченко.

А прем'єр-міністр Денис Шмигаль навіть озвучив конкретні цифри: буцімто прийняття та реалізація положень законопроєкту сприятиме додатковим надходженням до бюджетів у розмірі понад 60 мільярдів гривень на рік! Також очільник Уряду запевнив, що зміни не торкнуться фізичних осіб-підприємців або малого та середнього бізнесу.

"Ми усуваємо прогалини в Податковому кодексі, які дозволяли великому бізнесу не платити податки в Україні, – акцентував увагу Шмигаль. – В останні роки було створено багато різних схем, які цей законопроєкт ліквідовує". Таким чином, прем'єр-міністр прозоро натякнув, що зміни до ПКУ – один з елементів так званої "деолігархізації", про яку зараз говорять скрізь і всюди.

Податкові зміни вдарять по легальному бізнесу

Прагнення Кабміну боротися зі схемами, наповнювати бюджет і створювати рівні конкурентні умови можна було б щиро вітати і всіляко підтримувати. Проте багато економістів, підприємців та промисловців негативно ставляться до чергової спроби влади збільшити податковий тягар для бізнесу. На їхню думку, це просто цинічний метод залатати бюджетні дірки.

Так, Федерація роботодавців України (ФРУ) оприлюднила відкрите звернення, в якому виступила категорично проти ухваленого урядом законопроєкту про зміни до ПКУ.

"Під гаслами збільшення надходжень до бюджету, закриття прогалин, які дозволяли великому бізнесу не платити податки та обіцянками, що зміни не торкнуться малого та середнього бізнесу, Уряд пропонує прийняти зміни, не підкріплені жодними реальними економічними розрахунками, які не передбачають системних та послідовних змін, а є хаотичним набором різноманітних ініціатив, значна частка яких у разі їх прийняття матиме негативні наслідки для бізнесу з різних секторів економіки та для економіки в цілому. Передусім він спрямований на завдання шкоди легальному бізнесу, що сплачує податки на загальній системі оподаткування – незалежно від розміру конкретних платників податків", – заявляє Федерація роботодавців України.

У ФРУ звертають увагу на те, що "зазначений проєкт закону всупереч законодавству не проходив громадського обговорення, не узгоджувався зі сторонами соціального діалогу, зокрема із роботодавцями, а запропоновані терміни його запровадження є спробою в чергове порушити принцип стабільності податкового законодавства та внести зміни до нього всупереч Податковому кодексу України – не витримавши шестимісячного терміну до початку нового бюджетного періоду".

Висновок Федерації роботодавців України: більша частина положень законопроєкту є неприйнятною і такою, що у разі його прийняття Верховною Радою, завдасть суттєвої шкоди економіці країни. Тому ФРУ закликає владу "повернути законотворчу діяльність у правове русло, залучивши до розробки змін до Податкового кодексу України соціальних партнерів, а також організувавши публічне обговорення проєкту закону".

На ті самі граблі…

Які положення законопроєкту про зміни до ПКУ викликають найбільшу незгоду бізнесу та експертів? Це, в першу чергу, підвищення акцизу на алкоголь, збільшення ставки екологічного податку на двоокис вуглецю, індексація ставок рентної плати за користування радіочастотами…

Підвищення акцизного податку на лікеро-горілчану продукцію – взагалі класичний випадок, коли влада наступає на ті самі граблі. Так, у 2017 році ставку цього податку вже збільшували на 20% й очікували, що до бюджету надійдуть додаткові 1,5 мільярда гривень. Але держава не лише цих грошей не отримала, а й навпаки "залишилася в мінусі", бо надходження від акцизного податку на лікеро-горілчану продукцію суттєво зменшилися. Цього разу ініціатори податкових змін помітно скромніші – хочуть збільшити акциз лише на 5%. Але експерти вважають, що ефект буде таким же негативним, як і у 2017-му. Бюджет не матиме нових надходжень, зате отримає хороші стимули тіньове виробництво, яке обкрадає легальний лікеро-горілчаний сектор навіть без підвищення ставки податку.

Недоречним вважають експерти і запровадження спеціального коефіцієнта, що пропонується застосовувати до акцизного податку, який сплачується виробниками/імпортерами тютюнових виробів за встановлених умов. Зазначений у законопроєкті розмір коефіцієнта не є економічно обґрунтованим та не корелюється із наявним графіком щорічного підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби відповідно до Податкового кодексу (щорічне зростання на 20%).

Є питання до авторів законопроєкту і щодо деяких положень, які повинні, на їхню думку, підвищити повноту сплати податків. Зокрема, вони пропонують "обмежувати на підставі рішення суду права виїзду за кордон керівника підприємства-боржника до повного погашення податкового боргу". Таке радикальне обмеження може завдати шкоди (як іміджеву, так і фінансову) такому платнику податків і лише зменшити його шанси погасити наявний податковий борг.

Україна стане неконкурентною

Але чи не найбільший резонанс викликало положення законопроєкту щодо збільшення ренти на видобуток залізної руди. На думку авторів законопроєкту, такий крок дозволить "зруйнувати схеми ухилення від сплати рентної плати з видобування корисних копалин шляхом унеможливлення заниження платником вартості таких копалин, яка є базою оподаткування рентною платою". І завдяки цьому бюджет отримає додаткові надходження – 3 мільярди гривень на рік.

Проте експерти категорично не сприймають цю законотворчу ініціативу.

Федерація роботодавців України чітко вказала у своєму відкритому зверненні:

"Окремим питанням у законопроєкті є зміни, що стосуються справляння рентної плати з залізної руди. Фактично запропоновані без публічного економічного обґрунтування та консультацій зміни можуть мати негативний вплив на надходження податків до бюджету, а головне – можуть сприяти закриттю та ліквідації виробництв, а отже, і скороченню десятків тисяч робочих місць".

Думку ФРУ повністю поділяє і профільна структура – об'єднання підприємств "Укрметалургпром". Президент ОП Олександр Каленков заявляє, що збільшення ренти може остаточно знищити галузь. Адже урядовці пропонують запровадити найвищі ставки на видобуток залізної руди у світі. І це при тому, що навіть за нинішніх ставок Україна ледь витримує конкуренцію із Росією, Австралією, Бразилією та іншими провідними виробниками. Тож збільшення рентних ставок може назавжди закрити для наших компаній світовий ринок збуту.

"Якщо внести зміни, то при нинішніх цінах на залізну руду ставка в Україні на сьогодні склала б близько 17%, – каже Каленков. – А в Казахстані зараз – 2,8%. Як можна порівняти наші ймовірні 17 та 2,8 у конкурентів?! Як ми зможемо конкурувати з казахами чи росіянами?! Зрозуміло, що ми втратимо ринок. А крім того, це вплине на вартість металопродукції – вона здорожчає, і ми її менше продамо. В результаті – бюджет втратить мільярди гривень".

Президент ОП "Укрметалургпром" також акцентував увагу на тому, що владні методи ухвалення важливих рішень не витримують жодної критики. "Дані зміни відбуваються в аномально швидкому режимі, – пояснює Каленков. – Тишком-нишком, без публічного обговорення. Ніхто не зібрав жодного разу ані Мінекономіки, ані Мінфін, не було діалогу ні з реальним сектором економіки, ні з фінансовими експертами… Така швидкість і підкилимність викликає сумніви в адекватності і правильності рішення".

Не треба шукати швидкої вигоди

Запровадження рекордно високої ренти на видобуток руди боляче вдарить не лише по українській металургії, а й по суміжних галузях – таким як транспорт, енергетика, будівництво, зазначив голова Федерації металургів України Сергій Біленький. А, крім того, це може призвести до втрати десятків тисяч робочих місць.

"Гірничо-металургійний комплекс – стратегічна галузь для України, яка гідно конкурує на світовому ринку і приносить країні солідну валютну виручку, – каже Біленький. – А також ця галузь – соціально відповідальна. Підприємства ГМК є бюджетоутворювальними для багатьох регіонів, і за останні 5 років зарплати на них зросли на 80% і більше. Що буде далі? Ухвалення необґрунтованих рішень може поставити галузь "на коліна". Тому ми закликаємо владу не шукати швидкої вигоди, а подивитися на цю проблему комплексно і не приймати рішення, які потім дуже не зручно буде скасовувати".

Україна неприваблива, бо непередбачувана

Ще один великий мінус подібних необґрунтованих і спонтанних податкових змін – вони негативно впливають на імідж України і погіршують інвестиційний клімат. Про це заявив економічний експерт Борис Кушнірук.

"Урядовці хочуть, аби зміни вступили в дію з 1 липня – вже через місяць, а згідно із Податковим кодексом це можна робити лише за пів року до початку нового бюджетного року. Тобто зміни не можна запроваджувати цьогоріч, бо для бізнесу вони непередбачувані і можуть призвести навіть до банкрутства", – зазначає Кушнірук.

За словами експерта, якщо Верховна Рада проголосує за законопроєкт про податкові зміни, вже незабаром будуть звернення від представників компаній з іноземним капіталом до Конституційного суду України і міжнародних інстанцій.

"Це класичний приклад того, чому ми кажемо: Україна неприваблива для інвестицій. Вона неприваблива, бо непередбачувана! І в ній непередбачувана діяльність держінституцій і регуляцій", – бідкається експерт.

Дорогою ціною

Висновки щодо законопроєкту про податкові зміни – негативні, перспективи – тривожні.

Українська влада своїми недолугими спробами залатати бюджетні дірки фактично затягує зашморг на шиї легального бізнесу. Можновладці діють за принципом: після нас – хоч потоп. Сьогодні вони заберуть гроші у підприємців, відправлять їх до "бюджету проїдання", похизуються, що "притисли олігархів", аби заробити електоральні бали… А що буде завтра? Гірничо-металургійний комплекс отримає катастрофічний удар, непоправно постраждають й інші галузі, а економіка України в цілому опиниться на колінах. Дорогою може виявитися ціна популістських рішень…