Андрій Шевчишин під час розмови з 24 Каналом розповів, що Нацбанк останнім часом рухається вперед "по сходинках" вгору. Тобто регулятор переходить на новий курсовий коридор.

Читайте також Зміни на валютному ринку у червні: невже українцям чекати долар по 42

Аналітик зауважує, що зараз НБУ працює в рамках керованої гнучкості курсу. Саме він визначає всі межі та має для цього усі можливості, зокрема й фінансові через золото-валютні резерви.

Андрій Шевчишин

Фінансовий аналітик

Дані за минулу п'ятницю показали, що насправді попит на валюту на міжбанку, саме тоді, коли курс долара перетнув позначку у 40 гривень, склав аж пів мільярда доларів. Востаннє такий попит був ще на початку жовтня минулого року.

Шевчишин додає, що водночас продавці у той день продали лише 214 мільйонів доларів. Відтак сформувався дефіцит.

Google Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Схожа ситуація була наприкінці грудня, коли ми перетнули 38 гривень та йшли до 39 гривень. Зараз аналогічним чином ми перетнули позначку 40 гривень й перейшли в новий коридор. Однак, якщо все залежить від НБУ, то відповідно регулятор буде показувати, де ми зупинимось. Це буде 41, чи може навіть відпустити трохи далі,
– наголошує аналітик.

Експерт Андрій Шевчишин пояснив, що на це вплинуло два фактори:

  • Перший – валютна лібералізація, яку Нацбанк оголосив більш ніж два тижні тому.

В рамках цієї лібералізації скасовано всі валютні обмеження для імпорту робіт та послуг. Крім того, забезпечено можливість бізнесу репатріювати "нові" дивіденди та надано можливість переказувати кошти за кордон за лізингом/орендою.

  • Другий – Нацбанк, ймовірно, оплачував через інтервенції якусь велику покупку. Шевчишин припускає, що це могла бути як покупка військового характеру, так й енергетичного.

Чому я так думаю? Бо дуже рівна цифра – 500 мільйонів доларів (йдеться про суму попиту, яка сформувалася минулого тижня, – 24 Канал). Річ у тому, що в середньому регулятор купує від 220 до 270 мільйонів доларів за добу. А тут рівно 500 мільйонів. І навіть, якщо це не був стихійний або ринковий попит, то сума мала хоча б скласти 497 мільйонів, або 505 мільйонів, тобто з близькими коливаннями,
– каже фінансовий аналітик.

Андрій Шевчишин наводить розрахунки, де вказує, що зараз для населення краще використовувати як валютні, так і гривневі депозити для заощадження.

  • Валюта

Середній курс рухається до межі у 42 гривні за долар, але це лише припущення, зауважує Шевчишин. А зараз він на рівні десь плюс-мінус 40 гривень.

Тобто 42 гривні від 40 гривень – це 5% зростання,
– пояснює експерт.

  • Депозит

До кінця року залишається 7 місяців. Якщо кошти розмістити, скажімо, на депозит десь під 12%, тоді зростання становитиме як мінімум 6,5%.

  • ОВДП

Водночас якщо вкласти кошти в ОВДП, за словами аналітика, можна отримати десь 7%, або 8%.

Кожен має для себе зрозуміти, що він буде робити, як оцінює ситуацію на ринку та які є перспективи зростання. Як показано на прикладі, рівневі інструменти мають давати дещо більшу дохідність, ніж долар. Але якщо бачите, що курс, умовно, сягає до 45 гривень, тоді відповідно краще купувати валюту,
– наголошує Шевчишин.

Водночас щодо зростання цін аналітик зауважує, що воно буде дещо обмеженим. Наприклад, пальне чи агротовари, зокрема полуниця, можуть подорожчати невдовзі.

Є товари, що швидко обертаються, як-от пальне. Там є прямий вплив курсу на ціну, тому варто очікувати зростання,
– додає Шевчишин.

Однак є імпортери, які ще минулого року заклали ціну на рівні курсу в 42 гривні. Відповідно для них, після стрибка курсу в понад 40 гривень, нічого не зміниться.