У Брюсселі відбулась неформальна дискусія між чиновниками ЄС та представниками української влади та бізнесу. Українська сторона незадоволена блокуванням кордону та нещодавньою пропозицією Єврокомісії, що фактично передбачає квоти на яйця, м’ясо птиці та цукор, передає кореспондентка 24 Каналу у Брюсселі.

Дивіться також За волею Кремля․ Як Росія розпалює "зернові війни" проти України руками польських фермерів

Україна ввела експортні ліцензії

Неформальний діалог між європейською та українською стороною відбувся на фоні бурхливих протестів фермерів у Європі та досі заблокованою координаційною платформою, де засідали Україна, Єврокомісія та п’ять прикордонних держав – членів ЄС.

Після односторонніх блокувань українського зерна, Україна ввела експортні ліцензії, які мали б обмежити потрапляння сировини на ринки сусідніх країн. Втім, не всі прикордонні держави почали використовувати цей механізм. Зокрема, Польща досі не зняла заборони на національному рівні, хоча це суперечить законодавству ЄС.

Український чиновник, який забажав лишитись анонімним, навів приклад успішного партнерства з Румунією, що призвело до зміни балансу у Чорному морі.

Я думаю, що коли ми виграємо цю війну, Україна і Румунія разом матимуть інфраструктуру для того, щоб, скажімо, конкурувати з Росією щодо постачання зерна від Північної Африки до Близького Сходу,
– сказав український високопосадовець "офф рек".

Натомість інвестиції в інфраструктуру українсько – польського кордону малоймовірні, оскільки, на думку співрозмовника, меседжі від частини польської громади є неправильними.

"В цьому полягає різниця з іншим нашим сусідом – Польщею, де, на жаль, ксенофобські настрої в ультраправій громаді призвели до того, що українських фермерів витіснили з цієї торговельної групи", – сказав представник українського уряду.

ЄС не зможе заповнити дефіцит

Українська сторона також висловила незадоволення щодо пропозиції Єврокомісії запровадити автономні торговельні заходи в тих країнах, які стикаються з негативним впливом на ринок від українського експорту "чутливих продуктів" – зерна, цукру та яєць.

Український високопосадовець зазначив, що минулого року Румунія особисто зверталась до Києва із проханням імпортувати цукор, хоча сама Україна страждала від дефіциту.

Співрозмовник сказав, що в разі повної заборони українського цукру ЄС не зможе заповнити внутрішній дефіцит і буде закуповувати цей товар у Бразилії. Втім, на думку України, це нелогічно, оскільки саме наша держава перебуває на шляху євроінтеграції.

Тому ми готові публічно заявити, що Україна буде надійним, передбачуваним партнером для фермерів,
– наголосив представник української влади.

Звинувачення відкидають

У відповідь на слова української сторони єврочиновники відкидають звинувачення поляків у ксенофобії, кажуть, що головний чинник проблеми – це економічний вплив.

Високопосадовець ЄС висловив занепокоєння від того, хто насправді виграє від лібералізації торгівлі з Україною через структуру українського сільського господарства. За його словами, саме через це переживають європейські фермери.

У списку першої десятки, найбільших власників землі в Україні, є перші дев'ять позицій – це компанії, зареєстровані за межами прямо за межами України. Але питання – чи ми хочемо дійсно підтримати Україну, або ж олігархічну структуру українського сільського господарства? – зауважив співрозмовник.

Зазначимо, що в Європі тривають протести фермерів, які виступають проти підвищення собівартості продукції та на надмірне регулювання у сфері захисту довкілля. Однією із причин також є й дешевий імпорт із третіх країн із низькими стандартами. Зокрема, це стосується і продуктів з України.