Збитки через підрив ГЕС

Як розповів 24 Каналу економіст Ілля Несходовський, загальні збитки від трагедії є комплексом втрат в окремих напрямках. Перш за все, йдеться про прямі збитки, пов'язані з фактичним знищенням водосховища.

Читайте також Як підрив Каховської ГЕС може вплинути на енергетику України

Інша проблема – населені пункти, що перебувають біля водосховища, а також підприємства, втратять доступ до води.

Ілля Несходовський

Директор Інституту соціально-економічної трансформації

Якщо вода опуститься більше ніж на, якщо не помиляюсь, 4,5 метра, то її постачання уже фактично буде не можливим. Або треба буде використовувати спеціальні технічні засоби для того, щоб доставляти воду до місць використання.

Не менш важливими, підкреслює експерт, є збитки для житлової інфраструктури. Адже багато підтоплених будинків навряд чи зможуть використовуватись надалі. А тому їх необхідно буде "знести та побудувати нові".

Це і питання підвалів, городів. Змив, посівів. Знищення власних речей, а також техніки, яка була затоплена,
– констатує експерт.

Збитки могли б бути менші

Оцінювати ж збитки від трагедії в ту чи іншу конкретну суму, зазначає Несходовський, нині складно. Для цього треба зачекати щонайменш тиждень – для того, щоб:

  • спала вода;
  • зрозуміти, на якому рівні вона зупиниться – адже це значно впливатиме на оцінку.

Втім, констатує експерт, збитки могли б бути меншими – якби дамбу не контролювали росіяни.

Україна тоді б відправила туди вантажівки, які засипали б цей прорив. Росія не дає цього зробити. Її мета – завдати максимальних збитків регіону. Аби залишити його в якомога зруйнованому стані,
– підкреслив він.

Річкове судноплавство житиме

Разом з тим, зазначає Несходовський, річкове судноплавство в регіоні житиме. Однак його робота зазнає змін.

Треба буде прокладати нові шляхи. Так, використання портів на водосховищі неможливе. Але баржі можуть підходити й вище за течією. Труднощі є, але хрест на цьому я б не ставив,
– пояснив експерт.

Півмільйона гектарів землі без зрошення

Окремих збитків зазнає й аграрний сектор. Як розповів 24 Каналу аграрій Денис Марчук, близько 500 тисяч гектарів землі в Запорізькій, Херсонській та Дніпропетровській областях фактично залишаться без зрошення. Що, враховуючи погодні умови півдня України, "приведе до великих втрат в контексті нашого експортного потенціалу зернових й олійних".

Денис Марчук

Заступник директора Всеукраїнської аграрної ради

Також південь був одним з ключових регіонів з вирощення овочевої групи. І брак пропозиції звідти ми вже відчуваємо через окупацію, що призводить до здорожчання овочів. А тепер ми втратили постачання туди води. Галузь втратили на багато років.

Зі свого боку, Несходовський зазначає: через втрату меліорації земель фермери, які спеціалізувались на вирощенні зерна, перейдуть на інші культури. Що призведе до скорочення його виробництва на близько 20%.

Інша проблема, за його словами, полягає в тому, що у разі значного обміління Каховського водосховища вологість повітря в цьому регіоні впаде. Наслідок – засушення території, що також вдарить по сільському господарству.

Дефіциту овочів не буде

Денис Марчук також зауважив, що очікувати виникнення різкого дефіциту овочів в Україні не варто. Адже за час повномасштабної війни центральні та західні регіони наростили їхнє вирощування.

Пропозиція має бути досить висока. Також існують різні програми підтримки, розвитку овочівництва в Україні. Плюс багато було закладено програм для домашніх господарств. Ми не очікуємо якогось великого дефіциту,
– пояснив аграрій.