Водночас панічні настрої в суспільстві почали активно "підігріватися" через інформацію в соціальних мережах про зміни в соціальній підтримці осіб з інвалідністю внаслідок реформи МСЕК.

Читайте також: Чи зросте пенсія у людей з інвалідністю у листопаді

Однак міністерка соціальної політики Оксана Жолнович запевнила, що всі громадяни, яким призначено пенсії по інвалідності, продовжать отримувати свої виплати після реформи. Крім того, реформа має на меті лише посилити підтримку тих, хто вже отримує допомогу.

Оксана Жолнович

Міністерка соціальної політики України

Реформа соціальної підтримки осіб, які отримали інвалідність, покликана посилити підтримку тих, які отримали травмування чи шкоду здоровʼю; пришвидшити надання такої підтримки; зменшити бюрократію, та зробити систему підтримки під час та після хвороби чи травмування зрозумілою, простою, і зручною для громадян.

Таким чином, жодні виплати чи гарантії всім громадянам, які їх отримують на законних підставах – не буде зменшено. І навпаки, для осіб, які зазнали суттєвих втрат здоров'я та втратили працездатність – страхові виплати лише збільшаться.

Мінсоцполітики вже розробляє нову систему соціального страхування під назвою єПотенціал. Вже підготовано проєкт закону, який винесено на обговорення,
– повідомили у відомстві.

Тобто, у рамках реформи статус інвалідності залишиться без змін. Але інвалідність буде визначатися на основі висновків мультидисциплінарної команди з використанням цифрових інструментів.

Чому розформовують МСЕК

Розформування МСЕК пов'язане з корупційним скандалом навколо присвоєння статусу інвалідності прокурорам. Зокрема, у жовтні було затримано керівницю Хмельницького МСЕК Тетяну Крупу та її сина, очільника місцевого ПФУ, через незаконне збагачення. Виявлені у них великі суми готівки, елітна нерухомість і підроблені довідки про інвалідність викликали широкий резонанс. Після цього президент скликав РНБО, а Генпрокурор Андрій Костін подав у відставку.

Нині розмір пенсії по інвалідності в Україні залежить від групи і визначається у відсотках від пенсії за віком: І група – 100%, ІІ група – 90%, а ІІІ група – 50%. Відповідно, у 2024 році мінімальні розміри пенсій по інвалідності становлять:

  • І група – 2 760 гривень;
  • ІІ група – 2 520 гривень;
  • ІІІ група – 2 093 гривень.

Зауважте! Право на пенсію залежить від групи інвалідності, віку та страхового стажу. Для осіб з інвалідністю І групи стаж становить від 1 до 10 років, а для ІІ та ІІІ груп – від 1 до 14 років.

Втім, існують також додаткові умови призначення та розміри пенсій для кількох категорій. Зокрема, йде про:

  • Пенсії по інвалідності військовослужбовців: залежать від причини та визначається у відсотках від грошового забезпечення (ГЗ). Для інвалідності внаслідок війни: І група отримує 100% ГЗ, ІІ група – 80%, а ІІІ група – 60%. Мінімальна пенсія не може бути нижчою за певний відсоток прожиткового мінімуму (ПМ): І група – не менше 650% ПМ, ІІ група – 525% ПМ, ІІІ група – 360% ПМ.
  • Пенсії чорнобильцям: призначаються окремо, виходячи з зарплати в зоні відчуження у 1986-1990 роках або з п'ятикратного розміру мінімальної зарплати на 1 січня відповідного року. Розмір пенсії для осіб з інвалідністю внаслідок каліцтва чи захворювання становить: І група – 5 048,95 гривні, ІІ група – 6 549,98 гривні, ІІІ група – 8 187,48 гривні.
  • Пенсії для ліквідаторів: мінімальний розмір пенсії залежить від середньої зарплати за попередній рік: І група – 100% (13 376,21 гривні), ІІ група – 80% (10 700,97 гривні), ІІІ група – 60% (8 025,73 гривні).

Яка "особлива" пенсія у прокурорів

Ситуація з пенсіями по інвалідності для прокурорів є особливою. Спочатку, згідно з законом про прокуратуру 1991 року, пенсія становила 60% від зарплати, потім її підвищили до 70%, а у 2014 році знову знизили до 60%. Відповідно, при мінімальному окладі окружного прокурора у розмірі 24 000 гривень, а мінімальна пенсія по інвалідності становить – 14 400 гривень на місяць у 2024 році.

Як пояснив у коментарі для 24 Каналу адвокат Ігор Ясько, реформа МСЕК передбачає заміну існуючої системи на нову цифрову модель оцінки інвалідності. Зокрема, до кінця року планується ліквідація обласних та міжрайонних МСЕК, а їх функції будуть передані кластерним і надкластерним лікарням.

Ігор Ясько

Керуючий партнер ЮК Winner

Експертні комісії проводитимуть оцінювання, а результати включаються до індивідуальних реабілітаційних програм. Передбачається моніторинг та повторні оцінки для відстеження змін стану здоров'я та ефективності реабілітації. Результати оцінки будуть додаватися до єдиних електронних систем охорони здоров'я та соціальної сфери для координації між відомствами.

Водночас як повідомляють у Мінсоцполітики, ключовою зміною у реформі буде те, що замість МСЕК інвалідність буде встановлюватися на основі висновків мультидисциплінарних команд з використанням цифрових інструментів.

Маємо змінити систему соціального страхування таким чином, щоб кожна людина, яка зіткнулася з хворобою чи травмою, мала реальний шанс повернутися до активного життя, стати самостійною. Держава не просто компенсуватиме втрати через непрацездатність, ми змінюємо систему, щоб людина, яка зіштовхнулась з труднощами, пов'язаними зі здоров'ям, могла відновити свій потенціал. А у разі, коли це неможливо – отримала гідну підтримку,
– підкреслила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.

Зокрема, буде проводитися оцінка працездатності, тобто здатності людини повернутися до роботи і отримувати дохід. Також серед важливих моментів законопроєкту є наступні моменти:

  • Запровадження покрокового алгоритму супроводу від реабілітації до працевлаштування.
  • Реабілітація включатиме допомогу у відновленні фізичного, психічного здоров'я та професійних навичок.
  • Оплачувана реабілітація триватиме до року.
  • Страхова виплата під час реабілітації (лікарняний типу Б) зросте до 70-100% середньої заробітної плати.
  • Якщо відновлення після травми чи хвороби тривале, робоче місце зберігатиметься понад 4 місяці.
  • Передбачена можливість часткової роботи під час амбулаторної реабілітації зі збереженням лікарняних виплат.

Важливо! Якщо після реабілітації людина зможе працювати та забезпечувати себе, держава буде надавати максимальну допомогу у вигляді безкоштовних ліків, допоміжних засобів реабілітації, соціальних послуг, працевлаштування та навчання.

Адвокат Ігор Ясько також розповів, що особи, яким встановлено будь-яку групу інвалідності, зобов'язані періодично проходити медичне обстеження кілька разів на декілька років. Водночас скасування чи перегляд раніше встановленої інвалідності можливий у випадку виявлення помилок або зловживань під час попереднього присвоєння статусу.

Група інвалідності може бути призначена довічно у випадках захворювань, які є стабільними або невиліковними і не підлягають подальшому лікуванню чи реабілітації. Довічна інвалідність надається, коли стан здоров’я людини не змінюється та потребує постійного медичного та соціального забезпечення,
– зауважив адвокат.

Ризик втрати статусу інвалідності в осіб з I групою залишається низьким навіть під час нових перевірок, оскільки вони вважаються повністю непрацездатними та потребують постійного догляду. Це також стосується військовослужбовців, осіб з інвалідністю внаслідок війни та тих, хто має інвалідність з дитинства.

На його думку, особливу увагу будуть звертати на статуси інвалідності, отримані під час початку повномасштабного вторгнення. Це може стосуватися підроблених діагнозів або неправомірного надання статусу інвалідності для отримання пільг чи уникнення зобов’язань, таких як військова служба.

У Мінсоцполітики заявили, що українці, яким пенсії по інвалідності призначені на законних підставах, будуть продовжувати їх отримувати, реформа медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) на них ніяк не вплине,
– пояснив Ясько.

За його словами, нині планують створити робочу групу для перевірки рішень МСЕК. У разі виявлення порушень або неправомірного присвоєння статусу інвалідності, таких як фальсифікації чи невідповідності новим критеріям – статус можуть скасувати.

Це особливо стосуватиметься посадовців, щодо яких вже анонсовано аудит пенсійних виплат,
– стверджує Ігор Ясько.

Водночас адвокат Олена Воронкова у коментарі для 24 Каналу повідомила, що інвалідність можуть скасувати у тому випадку, якщо під час переогляду виявлять, що ступінь захворювання зменшився або захворювання, яке було підставою для встановлення групи інвалідності – відсутнє.

Олена Воронкова

Адвокат Адвокатського бюро Івана Хомича

Поки що змін в порядок проходження переогляду особами, яким встановлено інвалідність не внесено. Разом з тим, відсутність законодавчих змін наразі не можна трактувати, як такі, що їх не буде взагалі надалі.

Втім, за словами Олени Воронкової, нині однозначної відповіді на питання, кого можуть позбавити інвалідності, а кому її точно залишать – немає. Вона припускає, що під ретельну перевірку, ймовірно, потраплять особи, яким встановили інвалідність після 24 лютого 2022 року.

За словами Ігоря Яська, якщо після перегляду статус інвалідності скасували, то особа має право оскаржити це рішення та звернутися до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності.

Якщо після перегляду статус інвалідності скасували, громадянин має право оскаржити рішення, звернувшись до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності в місті Дніпро, який виконуватиме функції Центральної МСЕК, а у разі відмови – до суду, а там розглянуть процедурні порушення, але важливо, що не медичні діагнози,
– розповів адвокат.

Зокрема, про це також зауважила адвокат Олена Воронкова: у разі неправомірного скасування встановленої групи інвалідності рішення МСЕК можна оскаржити. Зокрема, особу знову можуть визнати "особою з інвалідністю".

Якщо особі було скасовано встановлену групу інвалідності, то так, таку особу знову може бути визнано особою з інвалідністю, якщо внаслідок огляду буде встановлено, що в особи наявна такий ступінь захворювання, яка дає підстави для встановлення статусу особи з інвалідністю,
– пояснила Воронкова.

Цікаво! У МОЗ повідомили, що тільки в Хмельницькій області скасували 74 рішення. За словами міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, перевірено 90 тисяч справ, із яких у 19 тисячах ведуться кримінальні розслідування, а у 3 тисячах виявили порушення.