Уряд бере позики на покриття дефіциту держбюджету, великі корпорації - на переоснащення виробництва, громадяни - на квартири, автомобілі, телевізори. Однак позичальницькі апетити мають бути підтверджені платоспроможністю, інакше поглиблення стагнації неминуче, переконують експерти. Що ж до банків, вони урок зазубрили і не поспішають кредитувати економіку. У Нацбанку пояснюють, кредитори не винні, причина "скупості банків" - наслідки пережитої кризи.
"У зв’язку з кризою немає позичальників, фінансовий стан яких дозволяв би отримувати кредити за такими ставками. Безумовно, в тому числі, це пов’язано з відсутністю дешевих, довгих ресурсів, які б підприємство направило на переобладнання свого виробництва, підвищення конкурентоспроможності цього виробництва", - каже директор департаменту НБУ Олександр Дубихвіст.
Крім того, в Україні залишається велика кількість збиткових підприємств. Їхня частка на ринку становить 40%. До того ж, багато державних підприємств не мають що запропонувати у якості застави. Тому фінустанови бояться брати на себе ризики і не готові активно відновлювати кредитування.
"Ті підприємства, які б могли претендувати на отримання кредитів, мають високий рівень закредитованності. З досвіду і уроків кризи банки не можуть брати ризики у таких випадках, або якщо і беруть такі ризики, то відсоткові ставки будуть вищими і втрачається інтерес до такого кредиту", - каже старший радник "Альфа Банку" Роман Шпек.
Банкіри кажуть, допомогти підприємствам могли би іноземні інвестори. Проте вони теж не поспішають вкладати в українську економіку. Так, обсяги прямих іноземних інвестицій за 2010 збільшилися на 4,7 мільярда доларів - до 44,7 мільярда доларів. Тоді як у 2008 року їхній обсяг складав 6,2 мільярда доларів, 2007 року - 8,3 мільярди.
"Ми хочемо кредитувати, у нас є воля кредитувати. На жаль, навіть ті плани, які ми зараз собі поставили не зовсім виконуємо, у зв'язку з тим, що дійсно багато компаній знаходяться у важкому фінансовому стані. Немає інвестицій в капітал у даних компаній. Чому немає? Тому що Україна сама по собі не настільки приваблива", - каже голова правління "Правекс Банку" Сергій Наумов.
Як відомо, на початку року прем'єр-міністр Микола Азаров запевняв, що вже цьогоріч кредити для економіки подешевшають. Насамперед для сільгоспвиробників. Зокрема, кредитні ставки знизяться до 11-12% річних.
"Держава може збільшувати кредитування тільки одним кроком. Зменшенням кредитних ставок, відсотків, і друге - це компенсація кредитних відсотків за рахунок бюджетних коштів. Прямих вливань грошей як у вигляді кредитування, крім Аграрного фонду звичайно не буде", - каже міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк.
Тим часом, за офіційною статистикою, частка прострочених кредитів у червні поточного року скоротилася до 11%. При цьому з початку року обсяг простроченої кредитної заборгованості зріс на 1,8%, а обсяг наданих кредитів - на 4,9%.