Про заступників міністрів
– Вже відомо, що з призначенням заступників міністрів є негаразди. Зокрема, планують нав’язати новому міністру інфраструктури Владиславу Криклію заступника у вигляді Юрія Лавренюка.
Читайте також: Чи проголосують за зняття депутатської недоторканності: які наслідки цього рішення
– Про якого кажуть, що це цілковита креатура Арсена Авакова, який традиційно не хоче вдовольнитися лише кріслом міністра внутрішніх справ. Він хоче бути неформальним віцепрем’єром з впливом на економіку.
Юрій Лавренюк
Про Гончарука
– Чому саме Олексій Гончарук отримав цю посаду. Не Владислав Рашкован з МВФ, якого розглядали, не Андрій Коболєв, не Айварас Абромавичус. Тому що Гончарук зобов’язаний своєю політичною кар’єрою Володимиру Зеленському та Офісу Президента.
Це спроба зі сторони Зеленського купити лояльного прем'єр-міністра, тому що вони завжди йому нагадуватимуть: "Три місяці тому вас, шановний пане Олексію, ще ніхто не знав, а ми з вас зробили цілого прем’єр-міністра". Оце особисте зобов'язання воно дуже важливе.
– Я не хочу казати, що Гончарук буде поганим прем'єром. Бо про нього говорять непогані речі люди, які з ним працювали в Офісі ефективного регулювання, та ті, хто був з ним в партії "Сила людей" на виборах 2014 року. Але на скільки ця молода команда міністрів зможе впоратися з бюрократичною системою – це великий виклик.
Олексій Гончарук
– Одна справа знати, що є правильно для політики та економіки. А зовсім інша – змогти ці рішення протягнути через всю ієрархію влади. Адже бюрократична система міністерств з'їла вже не одного технократа. Вона з'їла Павла Шеремета, який був міністром економіки, й Андрія Пивоварського, який був міністром інфраструктури.
Про зростання економіки на 40%
– Володимир Зеленський, який не є фахівцем з економіки, дає такі ультимативні накази прем'єр-міністру – це свідчить про його політичну незрілість з нотками популізму.
Володимир Зеленський
– Обсяг нашої економіки, нашого ВВП залежить від цін на сировинні товари на міжнародних ринках. І Гончарук не може дати команду міжнародним ринкам, аби зростали ціни на залізну руду чи зерно, які є нашими ключовими продуктами експорту. Тому така цифра звучить як бажання сподобатись людям.
Дійсно ВВП в другому кварталі виріс на 4,6% – це найбільший темп за останні п’ять років, але причина не в тому, що хтось перестав красти, а втому, що в Україні цього року рекордний врожай зерна близько 75 мільйонів тонн.
– ВВП зростає коштом споживчого попиту, адже йде зараз зростання зарплат та доходів нерівномірно. В топменеджерів швидше, у виконавців менше, але це йде. Водночас, як частка інвестицій в економіці не зростає і це тривожний знак, адже інвестиції заходять в країну тоді, коли йдуть структурні реформи. Коли відбувається підвищення довіри до суддів, правоохоронців. Є довіра, що якщо ти купиш завод в Києві, Дніпрі чи під Львовом, то його не оштрафує фіскальна служба за вигаданим приводом.
Які законопроєкти та реформи Зеленський з Кабміном і Радою планують втілити у життя?
– Стимулювати економічного зростання.
– Запровадити ринок землі.
– Поліпшити бізнес-клімат.
– Детінізувати економіку.
– Розвинути інфраструктуру та енергетику.
– Протидіяти рейдерству, контрабанді та корупції.
– Реформувати правоохоронні органи.
Про засідання Кабміну за зачиненими дверима
– Ключова проблема української політики – це кулуарщина, коли важливі питання вирішуються за зачиненими дверима. Так було 28 років.
– Будь-яке перекриття інформації для ЗМІ є проблемою, тому що в мене, як журналіста, та моїх колег завжди під час засідання Кабінету міністрів була можливість поставити питання тому чи іншому міністру. А не лише вислухати офіційний брифінг, де він скаже те, що він хоче сказати. В мене є питання і я хочу на них отримати відповідь. Я не хочу почути завчасно підготовлений текст.