До прийняття закону і, власне, досі насамперед сплачуються поточні платежі та відсотки, у другу чергу – накладені штрафні санкцій, і вже наприкінці – так зване "тіло" кредиту.

Отже, споживачів заганяють у глухий кут, коли вони усі наявні ресурси змушені витрачати на погашення штрафів, в той час як сума заборгованості лишається незмінною, з огляду на незмінність бази нарахування. Іншими словами, споживач потрапляє на безперервний "лічильник" кредитора, з якого має небагато шансів зійти, зберігши фінансову спроможність.

Натомість після введення в дію нової системи першочерговою стане виплата простроченого боргу, далі підуть поточні платежі, і вже після того – штрафні санкції. Цей принцип діятиме в інтересах споживача, дозволивши йому не потрапляти на "лічильник" чи вчасно із нього зійти.

Документ легалізує діяльність в Україні брокерських і агентських інститутів, які де-факто давно існують, але де-юре з’являються вперше. А обов’язкова умова для фінансових установ щодо перевірки фінансового стану позичальника зміцнить надійність банків з огляду на припинення практики видавати кредити завідомо некредитоспроможним клієнтам.

Експертна думка, з якою я погоджуюся, схиляється до того, що загалом прийнятий закон може вплинути на оздоровлення системи споживчого кредитування в Україні, її детінізацію, наближення до європейських принципів прозорості, зокрема до вимог відповідної Директиви ЄС про кредитні договори для споживачів.

Вважаю вірним і формат прийняття окремого базового закону, замість розмивання сотнями змін чинних нормативно-правових актів. Лише цілісним документом можна комплексно відрегулювати цю достатньо неоднозначно і чутливу сферу суспільних інтересів. Таким шляхом, до речі, пішли чимало європейських країн, серед яких Чехія, Латвія, Португалія та інші.

Створення цивілізованої системи споживчого кредитування, що захищає законні права обох сторін, може мати для України значний світоглядний і політичний ефект. Створення конкурентного середовища на ринку і загальне оздоровлення фінансової системи, сподіваюся, вплине на підвищення довіри громадян до фінансових інститутів всередині держави.

А з огляду на 312,5 млрд гривень готівки, що знаходиться в обігу, ця довіра може бути монетизована через банківську систему чи інші легальні фінансові механізми. Таким чином, держава отримає значно сприятливіші умови для економічного зростання.

Читайте також: Як зниження облікової ставки позначиться на гаманцях українців