За даними різних соціологічних досліджень, до середнього класу себе відносять від 15 до 50 відсотків опитаних українців. Але справа в тому, що вони оцінюють свою "середність" з точки зору отриманої зарплати – середньої, а не мінімальної.
Середній клас — всього 5% українців
Тоді як за визначенням середній клас – це група людей, що має стійкі доходи, достатні для задоволення широкого кола матеріальних і соціальних потреб. До середнього класу, як правило, відносять людей, які мають високий рівень освіти і кваліфікації. Вони займають в суспільстві проміжне місце: між багатими і низькооплачуваними частинами населення. На думку соціологів, в Україні таких – не більше 5%.
Той, хто здатен освоювати нові професії, потрапляти на нові ринки праці – і є середнім класом
"У наш час говорити про середній клас як наймасовіший прошарок досить складно. З одного боку, в Україні є велика кількість людей, чий освітній рівень дозволяє називати їх середнім класом, але їхній майновий стан — параметрам середнього класу не відповідає. Оцінювати середній клас у сучасному світі варто за принципом реактивності в освоєнні нових професій, готовності до міграцій. Це не майновий маркер, а маркер реакції на нові виклики – той, хто здатен освоювати нові професії, потрапляти на нові ринки праці – і є середнім класом", — таку думку у коментарі "24" висловив політолог Володимир Цибулько.
На відміну від українського суспільства, у світі медики та педагоги належать до середнього класу.
Ідея рівності — застаріла
"У нас середній клас – це малий бізнес і менеджери середнього і вищого рівня компаній. На Заході середній клас – це усі "білі комірці", це і вчителі, і медики. А у нас вони — жебраки", — розповів економіст Борис Кушнірук.
На думку експертів, ідея про рівні можливості для всіх – застаріла. Нині потрібно будувати суспільство, у якому найкращі могли б отримувати найкращий результат, і відповідну винагороду.
При цьому головним завданням для держави є створення діючої успішної економічної моделі, в якій доступ до бізнесу мали б усі бажаючі. На думку Володимира Цибулька головна небезпека – у олігархізації бізнесу.
Поки держава буде паразитувати на малому і середньому бізнесі на користь олігархів – доти ми не матимемо ніякого середнього класу
"Найважливіше зараз – створити рівні умови для конкурентних доступів до бізнесу. Наразі олігархічне середовище привілейоване, живе за рахунок бідних людей. Ідея олігархічної економіки у тому, що держава забезпечує їм певні умови, а вони завойовують зовнішні ринки, і за рахунок цього створюють додаткові робочі місця і сплачують податки в Україні. Але фактично частина привілейованого олігархічного бізнесу не те, що не сплачує податки, а ще й отримує списання різних, особливо енергетичних, боргів. Поки держава буде паразитувати на малому і середньому бізнесі на користь олігархів – доти ми не матимемо ніякого середнього класу", — вважає політолог.
Великому бізнесу – великі податки
Щоб розвивати малий бізнес – потрібно сприяти розвитку всієї економіки. Має бути правильна економічна політика по відношенню і до малого, і до середнього, і до великого бізнесу. Головний плюс малого і середнього бізнесу не в тому, що він є платником податків, а в тому, що таким чином вирішується проблема зайнятості, формуючи стабільні доходи людей.
Разом з тим розвиток малого бізнесу неможливий без великого, — переконаний Борис Кушнірук. Наприклад, ви можете створити якісь наукові розробки в рамках діяльності малого бізнесу, але вони спрацюють тільки тоді, якщо їх реалізують великі компанії, шляхом переведення у масове виробництво.
"Можливості у малого бізнесу будуть тільки тоді, коли він стає ефективним для обслуговування і створення фону для функціонування великого бізнесу, бо головні податки в бюджет, головну додану вартість створюють великі компанії", — пояснив економіст.
При цьому Кушнірук вважає доцільним введення різних податків для великого і малого бізнесу.
"Важливо, щоб уряд усвідомлював, що рівні податки для малого і великого бізнесу – це маячня. Вони мають бути різні, по різному стягуватися,вираховуватися. Єдине – має бути правильна система переходу від фіксованих податків чи спрощеної системи оподаткування до системи, яка б стимулювала перехід до сплати великих за розміром податків, якщо бізнес виріс. Ця система має бути гнучкою, щоб стимул до зростання від малого до середнього, а потім – і до великого рівня", — пояснив економіст.
Вчителів і медиків – на комерційні рейки
Дещо складніша ситуація з підвищенням рівня доходів для вчителів, медиків тощо. Щоб вони змогли назвати себе середнім класом їм потрібно або в рази збільшити зарплату, на що нашого бюджет не вистачає, або перевести їх за межі бюджетної сфери.
Тут потрібно міняти саму філософію функціонування цих ринків. Ця сфера має бути комерціалізована. Якщо вчителі — жебраки, то ніякої іншої психології дітям привити вони не зможуть. Тоді чи можна розраховувати, що у нас зміниться загальна філософія населення?
— зауважив Кушнірук.
У підсумку – збільшити масу середнього класу в Україні спроможна тільки ефективно діюча економіка держави. За сучасних умов експерти не беруться навіть приблизно оцінювати – коли це може стати реальністю. Однак є великі сподівання, що разом із стабілізацією ситуації в Україні, вирішиться і це питання.
Читайте також: Як стати приватним підприємцем і почати заробляти: ТОП-поради від фахівців