Наразі чимало зроблено для того, щоб зарубіжна література стала справді світовою, а не літературою "рускава міра". Зараз там немає творів російських авторів, окрім "Собачого серця" Михайла Булгакова, що є необов'язковим. Про це 24 каналу сказала народна депутатка Наталія Піпа.

Варте уваги "Цього недостатньо": скільки закладів освіти в Україні мають укриття

Попереду серйозна робота

"Дискусійним залишається Гоголь. Це все-таки український письменник чи російський? Він ніс українську ідею чи "руський мір"? Його дослідники говорять, що це дуже неоднозначна особистість. Він сумував і любив Україну як країну, місцевість, землю – але не як державу", – пояснює Піпа.

Він описував її красу, додає вона, але в принципі ніколи не був державником. Щодо цього питання триває велика гостра дискусія.

"Сьогодні дозволені "Вечори на хуторі біля Диканьки", і мені присилають як у підручниках козаки стоять навколішках перед Катериною ІІ. Відповідно, яке смислове навантаження несе цей твір? Чесно кажучи, картинку зовсім неприємно бачити", – зазначає народна депутатка.

Викорінення токсичної спадщини / Що мають усвідомити українці: дивіться відео

Піпа акцентує: питань буде багато. Зокрема, це стосуватиметься перегляду курсу української літератури. Можливо, є чимало авторів, яких ми забули.

Ми Тараса Шевченка, Івана Франка і Лесю Українку вивчали з боку колонізації. Окремі вчителі переглядають і доносять нам, що Шевченко був не лише кріпаком, він був неймовірно талановитим художником, він також був людиною, мав різні стосунки,
– відзначила народна депутатка.

Водночас він був одним з перших, хто говорив не про федерацію слов'янських держав, а про самостійну Україну. І в цьому велика честь і заслуга Шевченка.

"Запитів ще багато. Мене не тішить, хто є міністром освіти. У кулуарах говорять про ще гіршу кандидатуру – ректора Житомирського університету. Роботи надалі багато. Це дуже залежить від Офісу Президента і монобільшості. Є речі, які вони роблять добре.

До прикладу, продовжує вона, те, що сьогодні у Києво-Печерській лаврі панує українська церква, дуже тішить. Врешті-решт вона цінує українців, а не є частиною фсб і не працює на Росію.

Але розуміння того, що робить освіта, на жаль, від ОП я не бачу. Я далі працюватиму над цим, гуртувати людей навколо себе – і депутатів, і освітян, і тих, хто ходить в садок, школу та університет. Закликаю усіх бути як ЗСУ – не боятися викликів,
– зауважує Піпа.

Народна депутатка також відзначила людей, які вмикають здоровий глузд і дають неоднобоке трактування. В контексті освіти, акцентує Піпа, 2023 рік не буде простим. Попередньо, абітурієнти до ВНЗ складатимуть не ЗНО, а національний мультипредметний тест.

"Йдеться про 4 предмети. Найімовірніше, третім основним предметом буде історія України. Проте усі деталі будуть озвучені у січні – лютому", – підсумувала народна депутатка Наталія Піпа.

Чи можливо провести ЗНО – 2023 у традиційному форматі

  • Через повномасштабну війну та виїзд значної кількості школярів за кордон у Міносвіти вважають, що проведення ЗНО у традиційному форматі у 2023 році неможливо. Однак від такого формату не відмовлятимуться.
  • Генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти МОН Олег Шаров у в коментарі Освіта.ua розповів, що зараз провести ЗНО у традиційному форматі неможливо, зокрема з питань безпеки. Також є проблеми з логістикою.
  • Річ у тім, що практично неможливо надіслати пакети з паперовими завданнями спеціальною поштою в усі куточки України та за кордон. Натомість потім ще й повернути бланки завдань таким самим чином. До того ж проведення ЗНО потребує значних коштів. "Бюджетне фінансування передбачене. Але у 2022 році міністерству доводилося залучати додаткові кошти для зовнішнього оцінювання. Наше завдання – організувати все так, щоб максимально наблизити НМТ до ЗНО", – сказав Шаров.