Терор у школі: поради батькам, як вберегти дитину від цькувань

1678 Читать новость на русском

Про булінг в українських школах та як батькам допомогти своїй дитині – у програмі "Освітні війни" з Анною Просвєтовою обговорювали Станіслав Куценко, Ольга Падій та Альона Антонова.

За офіційними даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, Україна перебуває в першій десятці країн Європ за поширеністю булінгу з-поміж 10 – 15-річних школярів. 

Важливо! Що таке булінг, його види і як з ним боротись в школах України

Україна залишила далекопозаду не лише соціально забезпечену Данію і Норвегію, але й, наприклад, Угорщину та Грецію. 

Що таке булінг

Ольга Падій: Зараз дуже плутають будь-який конфлікт чи будь-яку суперечка з булінгом, не розібравшись взагалі, що це таке. В законі щодо протидії булінгу нарешті визначили, що це таке, це може психологічний, фізичний, економічний, сексуальний вплив на дитину. Можна сказати – насильство, це може спричинити певну шкоду фізичному або психічному здоров’ю. Але цього ніби мало, бо кожен батько любить свою дитину і може сказати, що ні, її ображають і так далі.

булінг
Булінг та конфлікт – це різні поняття

Є різниця між конфліктом і булінгом. Булінг – це система, тобто постійно відбувається травля дитини. Конфлікт – це те, що виникає нібито на рівному місці, є некерованим і миттєвим. В булінгу є нерівність сил – є жертва, яка слабша за фізичною чи соціальною позицією, агресор та спостерігачі. В конфлікті ми говоримо про те, що сторони рівні, тобто вони однаково можуть впливати на вирішення чи поглиблення конфлікту, який виник. Також у булінгу можна виділити умисність, продуманість дій з метою нанесення шкоди. В конфлікті цих продуманих дій немає і зазвичай сторони хочуть припинити його, і вони рухаються до того, щоб знайти способи виходу з конфлікту.

ольга падій
Ольга Падій

Альона Антонова: Є мета, тобто для чого це робиться. Якщо знаходиться якась жертва, то діти зазвичай хочуть , щоб вона або пішла, або зробила якусь дію, яка поставить лідера цього булінгу на висоту. На жаль, навчаються наші діти булінгу навіть не в родинах. Треба дивитись правді в очі – воно було завжди і ці проблеми були завжди, але те, що в нашій системі виховання закладено, що булінг – це нормально для педагогів, які є прикладом для дітей і головними авторитетами. Тому це має бути на рівні якоїсь підсвідомості, що це ненормально.

антонова
Альона Антонова

Як боротися з булінгом у школах

Ольга Падій: Перше, що треба зробити – це заспокоїти самих себе, десь зрозуміти свою агресію і ненависть до того, хто це зробив з їхньою дитиною. Тобто вони заспокоюються самі, а потім абсолютно спокійно розмовляють зі своєю дитиною. В розмовіц потрібно дати зрозуміти, що не ти винен в тому, що так сталось. Треба обійняти, поплакати, можливо, разом, потримати за руку, в кожного свої методи.

Дуже важливо дати світло в кінці тунелю, що є вихід. Ця ситуація вирішується. Далі окреслити, які можуть бути наступні кроки, до кого можна звернутись – це психологи, потрібно звернутись до адміністрації, але вже коли емоції трохи стихнуть. Дуже часто батьки з’ясовують стосунки телефоном, у вайбері, домовляються про зустріч і це такі емоційні перепалки, а такого не повинно бути. Батьки обов’язково мають написати заяву, директор збирає комісію, збираються батьки обох сторін, педагогічний колектив та адміністрація і, якщо потрібно, запрошується поліцейський. Водночас ведеться протокол зустрічі, записуються всі пропозиції та рішення.

Як застерегти дитину від булінгу

Станіслав Куценко: Ми говоримо про гаджети, бо діти дивляться там мультфільми. Так от з 3 – 4 років або з кількох батьки дозволяють, мультфільми повинні бути про доброзичливе ставлення одних дітей до інших. Тобто це не Пакімони, трансформери чи майнкрафти і так далі. Контент на дитячих телеканалах має бути про те, як у школі та садочку будувати взаємовідносини. Далі ті ж самі комп’ютерні ігри повинні бути про допомогу та доброзичливі речі. І це мають бути з дитячого садка певні ігри, коли діти вчаться поважного ставлення одне до одного, до вчителя чи викладача і до батьків. І з цього почнеться толерантність і поважне ставлення суспільства одне до одного.

Куценко
Станіслав Куценко

Ольга Падій: Я б почала з діалогу між батьками і дітьми. Не просто: "як у тебе справи?" – "добре", бо це "добре" буде тягнутись до 12 класу. А дійсно дізнатись, що відбувалось. До прикладу, треба запитати: "Що було сьогодні найсмішніше?", "Що тебе здивувало найбільше?", "Що тебе сьогодні засмутило?" і так далі. Тобто ми показуємо, які є емоції. А коли дитина розказує якусь ситуацію, то ви маєте навести на емоцію і запитати – "А ти розсердився?", "А ти образився?". Щоб дитина чула емоції і розуміла їх.

Більше – дивіться у програмі.

Залиште відгук