Тут вона вибризкує невеликими струменями, за деревом впевнено здіймається угору, а десь зовсім поблизу чується її легке дзюрчання. Загалом у резиденції тодішнього губернатора Тіволі кардинала Іпполіто д’Есте нарахуєте близько 500 фонтанів. Усе просякнуте міфологією та історіями про легендарних героїв, зокрема Іпполіта та Геркулеса, міфічного прародича роду д’Есте.
Центральним елементом саду є фонтан Дракона. Водограй звели до візиту папи Григорія XIII, на гербі якого також був зображений дракон. А це - Алея Ста Фонтанів. Вода тут ллється зі скульптур у вигляді голів тварин. Вони слугують ілюстраціями до поеми Овідія "Метаморфози". Далі на нашому шляху - фонтан Рометта. Він символізує сім пагорбів Риму, Колізей та Пантеон.
Результатом майстерного поєднання музики та води є Фонтан Органа. Чому водограй так називається, ви напевно вже здогадались. Вода стікаючи у круглу водойму створює вібрації повітря, далі воно потрапляє у органні труби і…змушує фонтан співати.
А цей грандіозний каскад є водограєм Нептуна. Два струмені води здіймаються на 14 метрів вгору, з боків - ще шість менших струменів. Усе розташовано на семи каскадах. Неподалік - Овальний фонтан, його ще називають фонтаном Тіволі. На його вершині - Сівілла Тібуртинська - провидиця у античній культурі.
Хто лише не любувався красою водограїв. Ференц Ліст протягом 14 років регулярно відвідував віллу. Під враженнями від побаченого він навіть написав композиції "Фонтани вілли д'Есте" та "Серед кипарисів вілли д’Есте". Тут легендарний композитор також давав концерти.
У резиденцію, яку у XIX столітті перетворили у готель, також навідувалися Марк Твен, королівська сім’я Саудівської Аравії, Хосе Карерас та Мадонна. Охочих полюбуватися мистецьким дивом - чимало. Щороку тут буває понад 500 тисяч туристів. Що й не дивно, у 2001-му році сад потрапив до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, а у 2007-му його визнали найкрасивішим садом Європи.