Головні новини 31 травня: нові звільнення, засідання РНБО та скандальна заява "кварталівця"

Звільнення продовжуються

Читайте також: ЦВК зареєструвала ще 9 кандидатів у народні депутати

Через указ глави держави Володимира Зеленського свої посади втратили перший заступник глави СБУ Віталій Маліков та очільник головного управління СБУ у Києві і області Олег Валендюк.

Також Маліков більше не виконує обов’язки керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки.

Указ про звільнення Малікова з посади першого заступника глави СБУ

Указ про звільнення Малікова

Указ про звільнення Олега Валендюка

Хто такий Віталій Маліков?

• Маліков закінчив Національну академію внутрішніх справ у Києві, кандидат юридичних наук.
• З 1984 по 1991 рік проходив службу в Збройних силах. З 1991 по 2005 рік обіймав різні посади у Міністерстві внутрішніх справ.
• Кілька років працював керівником з питань безпеки одного з банків після звільнення із правоохоронних органів.
• Службу в органах СБУ розпочав у травні 2014 року. Опікувався питаннями роботи Антитерористичного центру при СБУ.
• У липні 2015 року п’ятий Президент України призначив його першим заступником Голови СБУ та керівником Антитерористичного центру при СБ України.

Хто такий Олег Валендюк?

• У березні 1998 року Олег Валендюк почав роботу на посаді прокурора прокуратури Вінницької області.
• Далі – обіймав посади старшого прокурора і начальника відділу обласної прокуратури.
• З травня по липень 2014 року Валендюк був заступником прокурора Запорізької області. З 15 липня 2014 року – перший заступник прокурора Києва.
• З 25 березня 2015 по 6 липня 2016 року він став виконувачем обов’язків прокурора. У вересні 2016 року його призначили першим заступником прокурора Автономної Республіки Крим.
• Начальником Головного управління Служби безпеки України в Києві та Київській області Валендюк став з 31 липня 2018 року.

Окрім того, президент звільнив генерала Петра Цигикала з посади голови Державної прикордонної служби України. І одразу відправив його у запас, звільнивши загалом із військової служби.

Хто такий Петро Цигикал?Генерал армії, 52 роки, вихованець Пермського військового авіаційно-технічного училища (Росія) та Національної академії СБУ. З 1996 року працював на різних посадах у Держприкордонслужбі, починаючи від оперативника і до керівника з 25 липня 2017 року.

А от кого Володимир Зеленський призначив на ключові посади в державі – читайте у матеріалі 24 каналу.

Читайте також: ЄС, Донбас та відмінності з Порошенком: як минула зустріч Зеленського із іноземними міністрами

Оновлена РНБО і перше засідання

Але не звільненнями єдиними – Зеленський затвердив новий склад Ради національної безпеки і оборони. Він вивів зі складу екс-секретаря РНБО Олександра Турчинова, екс-главу Генштабу Віктора Муженка, екс-главу АП Ігоря Райніна та міністра інформаційної політики Юрія Стеця.

До складу РНБО увійшли:

– Іван Баканов – перший заступник голови Служби безпеки - начальник головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю центрального управління СБУ,

– Андрій Богдан – глава Адміністрації президента ,

– Олександр Данилюк – секретар РНБО,

– Оксана Маркарова – міністр фінансів,

– Вадим Пристайко – заступник глави АП,

– Руслан Рябошапка – заступник глави АП,

– Руслан Хомчак – начальник генштабу – головнокомандувач ЗСУ.

Розпорядження набрало чинності з дня опублікування, 31 травня.

Що таке РНБО?
Рада національної безпеки і оборони України – координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при президентові України. Відповідно до статті 107 Конституції України РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Рішення РНБО вводяться в дію указами президента України. Компетенція та функції РНБО визначаються законом.

Читайте також: Данилюк попередив про проблеми для України через заборону Росією постачання пального

Функціями цього органу є:
– Внесення пропозицій президенту України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони.
– Координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час.
– Координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Перше засідання

Оновлений склад РНБО уже провів перше засідання, щоправда, поки без рішень. Вони, як обіцяють, будуть за два тижні. Тема наради – енергетична безпека.

РНБО Зеленський скликав після трагедії на шахті "Лісова" у Львівський області, там загинули двоє гірників.

Президент наголосив на необхідності демонополізації енергетичних ринків України та попередив про ризики, пов'язані з введенням нової моделі ринку електроенергії з 1 липня.

Але в умовах суцільної монополізації можуть виникнути ризики і для виробників, і для споживачів, і для економіки України в цілому. Про це нас попереджають міжнародні партнери,
– додав Зеленський.

Про які нові норми йде мова?На виконання зобов'язань України по Третьому енергетичному пакету ЄС в квітні 2017 року прийняли закон "Про ринок електричної енергії". Він передбачає впровадження нової моделі ринку, що включає низку сегментів: ринок двосторонніх договорів, ринок "на добу вперед", внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг.

Запуск нового ринку запланований на 1 липня. 24 травня представництво Європейського Союзу та ЄБРР рекомендували відтермінувати впровадження нового ринку електричної енергії в Україні, але ВР провалив розгляд законопроекту про відтермінування нового ринку електроенергії.

Перше засідання РНБО Зеленського як президента/ Джерело: president.gov.ua

Засідання РНБО/ Джерело: president.gov.ua

Читайте також: Перше засідання РНБО: що обговорили і про що домовилися

У "Кварталі" квот не хочуть

Співвласник студії "Квартал 95" і бізнес-партнер президента Зеленського Борис Шефір сподівається, за два роки обмеження стосовно російськомовного контенту в Україні знімуть. Відтак українські компанії могли б реалізовувати свою продукцію як у нашій країні, так і в країнах СНД.

Він переконує, що найбільший удар "політика українізації" (очевидно, Шефір говорить про мовні – 24 канал) завдала телерадіовиробництву. Мовляв, в інших пострадянських країнах є більше можливостей для успішного прокату фільмів, ніж в Україн.

У Росії є тисячі кінотеатрів. Окрім Росії, є Казахстан, Білорусь, всі пострадянські країни. Якби нам всередині України дозволили виробляти російською, ми б могли торгувати з Росією цією продукцією. Заборони – це штучна і бридка штука. Цю війну, яку разв'язали політики, сподіваюся, сьогоднішні політики закінчать,
– сказав Шефір.

Шефір переконує, що квоти на телебаченні – це погано і суперечать Конституції України. Він запевняє, що статтю 10 про державну мову завжди цитують не повністю: у другій частині йдеться про те, що регіональні мови, російську зокрема, держава підтримує і розвиває.

13 жовтня 2017 року набув чинності закон про мовні квоти на телебаченні, згідно з яким в загальному тижневому обсязі телемовлення загальнонаціональних каналів, передачі, фільми та новини українською мовою повинні становити не менше 75% загальної тривалості даних програм в кожному з проміжків часу між 7:00 і 18:00, а також між 18:00 і 22:00.

Читайте також: Данилюк прокоментував скандальні заяви співвласника "Кварталу 95" щодо мовного закону

А ось в Адміністрації Президента Володимира Зеленського відхрестилися від заяв "кварталівця". У прес-службі президента наголошують, що мають зовсім іншу позицію.

Він висловив виключно власну думку. Ця думка не збігається з позицією президента України Володимира Зеленського та Адміністрації президента,
– відповіли у президента.

"Стенограма із Банкової": продовження

Стенограма зустрічі Зеленського із лідерами фракцій, що відбулась 21 травня, очікувано наробила чимало шуму. Її, до слова, вимагав оприлюднити спікер Ради Парубій.. Причина цього, мовляв, у тому, що представник президента у Раді Стефанчук написав неточний коментар на сайті глави держави.

Читайте також: Через зникнення моніторів та серверів із АП відкрили справу, – Данилюк

Хто був на зустрічі?

Президент Володимир Зеленський, голова Верховної Ради Андрій Парубій, віце-спікери Верховної Ради Оксана Сироїд та Ірина Геращенко, голова фракції "Блок Петра Порошенка" Артур Герасимов, лідер "Народного фронту" Максим Бурбак, співголова партії "Відродження" Віталій Хомутиннік, голова "Самопомочі" Олег Березюк, лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко, лідер "Радикальної партії" Олег Ляшко, лідер "Опозиційного блоку" Вадим Новинський, голова партії "Воля народу" Ярослав Москаленко та голова ЦВК Тетяна Сліпачук.

Підсумки зустрічі Зеленського із головами фракцій:

1. Домовилися провести дострокові парламентські вибори 21 липня 2019 року;
2. Обговорили зміни до виборчого законодавства про скасування мажоритарної складової,
3. Зеленський запропонував зниження прохідного бар'єру на виборах народних депутатів до 3% (зараз – 5%).
4. Вели дискусії щодо запропонованої правки від фракцій – це уточнення норм про імперативний мандат (тобто законодавчо закріплену можливість дострокового відкликання депутатів, що не виправдали довіри виборців).
5. Зеленський скеровує голові парламенту листа для проведення позачергового засідання Ради для зміни виборчого законодавства.

То що не так?

Не все так просто. Голова Верховної Ради Андрій Парубій вкотре спростував інформацію про будь-які домовленості щодо проведення парламентських виборів за закритими списками, яких нібито було досягнуто на зустрічі президента України Володимира Зеленського з керівниками фракцій 21 травня. Власне, для цього стенограму і оприлюднили.

Кожен, хто почитав стенограму, може підтвердити чітко і відповідально: ніякої домовленості про закриті списки на нараді не було досягнуто. Жодної. І те, що було заявлено про домовленість з керівниками фракцій – це відверта неправда,
– наголосив спікер.

Читайте також: Хоч гантелі не вкрали: Зеленський показав фото зі спортзалу в АП

Загалом, ті, хто був на зустрічі, зі стенограмою погоджуються. Віце-спікер парламенту Оксана Сироїд зазначила у коментарі журналістам у Верховній Раді, що розміщена на сайті глави держави стенограма консультацій парламентської фракції із президентом Володимиром Зеленським загалом "відповідає тому, що відбувалося".

Але тільки не Олег Ляшко.

Лідер "Радикальної партії" стверджує – стенограма не лише скорочена, але й цензурована. Мовляв, туди не потрапили його слова про те, що якщо президент не виконуватиме Конституцію і закони України, то його, як Піночета, "доганятимуть усе життя".

"У цій стенограмі цього уривка моєї розмови з президентом Зеленським немає. Я вимагаю від Зеленського оприлюднити відео зустрічі й оприлюднити повну стенограму, без цензури", – переконує він.

І додав: "Для чого президенту Зеленському цензура? Нехай українці роблять висновки".

До речі, Олега Ляшка у розмові не бракувало – він сказав аж 123 репліки.

А Володимир Зеленський сказав своє традиційне "дуже дякую" 27 разів.