Головні новини 16 липня: декомунізація і закон про освіту – конституційні, нові рейтинги партій

Декомунізація та закон про освіту – конституційні

Читайте також наш проект Програми партій

Конституційний Суд України розглянув закон про декомунізацію і визнав його конституційним. Раніше на цей закон до КС поскаржились 46 народних депутатів.

Конституційний суд України дійшов висновку, що пропаганда комуністичного режиму і нацистського режиму, публічне використання їх символів є спробою виправдати тоталітаризм і запереченням конституційних принципів і демократичних цінностей, захист яких є обов'язком всіх органів державної влади, а закон є конституційним,
– мовиться в рішенні КС.

Також у суді зазначили, що рішення є обов'язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене.

Конституційний суд визнав законними декомунізацію та закон про освіту

КС також визнав конституційною норму закону "Про освіту", яка регламентує використання державної мови у школах для представників національних меншин. На цей закон до суду поскаржились 48 нардепів, які вважали, що частина закону порушує права нацменшин на навчання рідною мовою.

Цей закон раніше також став причиною спору між Україною та Угорщиною. Угорщина вимагала, щоб Україна повинна відклала введення закону про освіту до 2023 року в пригрозила блокуванням зближення України з Євросоюзом. Також Будапешт заблокував заходи, спрямовані на інтеграцію України в НАТО.

Читайте також: Угорщина озвучила умови для зняття вето на переговори між Україною та НАТО

До речі, Венеціанська комісія не підтримала звинувачення Угорщини у звуженні прав нацменшин у статті про мову навчання.

Запрацював закон про українську мову

16 липня набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Цей закон Верховна Рада схвалила ще 25 квітня.

Пройдіть тест: На жаль чи нажаль: як добре ви знаєте українську мову?

Закон гарантує позиції української мови у державному управлінні, сфері послуг, освіті й медіа. Він також передбачає відповідальність посадовців за незнання мови. Втім, ця норма діятиме лише через 3 роки від дати ухвалення закону.

При цьому закон не обмежує приватного спілкування всіма мовами та вільного вживання мов національних меншин.

Цього ж дня у Раді безпеки ООН розглянули український мовний закон. Цей розгляд ініціювала Росія і аргументувала це тим, що закон нібито "порушує одну з резолюцій, пов'язану з мінськими домовленостями".

Читайте також: Радбез ООН обговорив ініційоване Росією питання закону про мову в Україні: деталі

Постпред Росії в ООН Василь Небензя заявив, що закон про українську мову як державну "передбачає найжорстокішу примусову українізацію всіх аспектів життя і впроваджує покарання за використання не української мови". Небензя закликав членів Радбезу надіслати чіткий сигнал, що "захист національної ідентичності не має зводитися до порушення прав російськомовного населення".

Реагуючи на це, представник України в ООН Володимир Єльченко звинуватив Росію у пригніченні української мови протягом довгих століть, відсутності українських шкіл в Росії та їх закриття в окупованому Криму. За його словами, враховуючи всі ці факти, Росія не має жодного права вказувати Україні, що їй робити.

Єльченко в Радбезі ООН заявив, що Росія не має жодного права вказувати Україні, що їй робити

Більшість країн-членів Радбезу ООН дотримується думки, що винесення на розгляд питання про мову в Україні немає нічого спільного з безпекою, оскільки Кремль сам нічого не робить задля забезпечення миру на Сході України.

Свіжі рейтинги партій

На виборах до Верховної Ради проходять 5 партій: "Слуга народу", "Опозиційна платформа – За життя", "Європейська солідарність", ВО "Батьківщина" та партія "Сила і Честь". Всі ці політичні сили попередньо долають 5-відсотковий бар'єр, необхідний для проходження до парламенту. Про це свідчать результати соцдослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології з 3 по 13 липня.

Читайте також: Парламентські вибори в Україні 2019: ставки та прогнози букмекерів

Редакція 24 каналу застерігає, що будь-які соціологічні опитування можуть не відповідати дійсності, тому пропонує сприймати цю інформацію критично.

Які партії потрапляють до Верховної Ради та скільки голосів набирають (серед тих, хто визначився і планує йти на вибори) за даними КМІС:

1. 52,3% українців голосуватимуть за "Слугу народу";
2. 10,3% – за "Опозиційну платформу – За життя";
3. 7,9% – за "Європейську солідарність";
4. 5,8% – за "Батьківщину";
5. 5,1% – за партію "Сила і Честь".

4% готові проголосувати за партію "Голос", 3% – за партію "Опозиційний блок", 2,5% – за партію "Громадянська позиція" та 2,4% – за Радикальну партію Олега Ляшка. Усі інші партії отримали менше 2% голосів.

Рейтинг партій відповідно до опитування КМІС: інфографіка 24 каналу

У ході дослідження опитали 2004 респондентів. Статистична похибка не перевищує 3,3%.

Обмін полоненими

Протягом місяця може відбутися обмін полоненими у можливих форматах 10 на 10 або 15 на 15. Про це говорили під час переговорів у нормандському форматі, заявив заступник голови Офісу Президента України Вадим Пристайко. Проте конкретних імен не обговорювали, це вирішуватимуть омбудсмени під час засідання у Мінську..

Читайте також: Можемо отримати наших хлопців зовсім скоро, – Офіс Президента про звільнення моряків

Також на переговорах радники президентів домовились про "хлібне перемир’я" на Донбасі, про розмінування у Станиці Луганській та розведення на двох попередньо узгоджених ділянках.

FaceApp: чи все так безпечно?

Сервіс російських розробників FaceApp увірвався у топи за кількістю завантажень у магазинах App Store та Google Play по всьому світу. Шалено популярним додаток став і в Україні. Так, російських. Є кілька тривожних фактів про додаток, що змушує задуматись. Радимо почитати наш матеріал.

Читайте також: Сивочолий Вакарчук і зморшкуватий Зеленський: якими політики будуть у старості – фотоприпущення

FaceApp