Головні новини 23 грудня: Обмін полоненими узгодили, Антоненко залишається під вартою

Найголовніші новини за понеділок, 23 грудня, в Україні та світі:

Обмін полоненими все ж відбудеться

Зверніть увагу: Українці визначили головну подію 2019 року

Тристороння контактна група у Мінську домовилася про обмін полонених у форматі "всіх на всіх". Наразі ведеться робота з підготовки остаточного списку людей та дати обміну.

Представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Валерія Лутковська підтвердила інформацію, зазначивши, що після 4-річного полону українські чоловіки зможуть повернутися додому.

Раніше про домовленість повідомила і російська сторона. Постійний представник Росії на переговорах контактної групи Борис Гризлов заявив, що контактна група узгодила умови звільнення й обміну утримуваних осіб до кінця року.

Інформацію також підтвердила так звана омбудсменка "ДНР" Дар’я Морозова.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що одна група людей вже готова до обміну , але робота над узгодженням списків триває.

Що відомо про підготовку до обміну утримуваними особами

• Під час нормандського саміту, що пройшов 9 грудня в Парижі, сторони домовились до кінця 2019 року провести обмін утримуваними особами у форматі "всіх на всіх".
• Згодом на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську українська та російська сторони так і не змогли узгодити це питання. Кремль, зокрема, вимагав, аби Україна домовлялася з представниками окупованих територій. Натомість останні звинуватили Україну в тому, що вона начебто не погоджує механізм юридичного очищення на обмінюваних осіб, тобто зняття з них судимості.
• Ще одна перешкода з’явилася 20 грудня, коли кілька десятків утримуваних, яких Київ планував передати у межах обміну бойовикам на Донбасі, попросили виключити їх зі списків.

Антоненко залишається під вартою

Важливо: Міна Антоненка не є боєприпасом: ексклюзивні матеріали результатів експертизи

Апеляційний суд залишив у силі рішення про тримання під вартою ветерана бойових дій і музиканта Андрія Антоненка (Riffmaster), якого підозрюють в організації вбивства журналіста Павла Шеремета.

Запобіжний захід у вигляді безальтернативного арешту, обраний Печерським районним судом Києва, залишається в силі і діє до 8 лютого 2020.

Рішення суддів зустріли викриками "Ганьба". На засіданні зібралися багато людей, які хотіли взяти підозрюваного на поруки.

Цього разу на засідання навіть прийшли прокурори, через відсутність яких у п'ятницю, 20 грудня, так і не відбувся розгляд апеляції. Водночас, суддя вирішив обмежити кількість людей, які можуть потрапити до зали – лише 35 людей. Журналістів впустили, а от велика група підтримки Антоненка не змогла зайти і чекала у коридорі.

Сторона обвинувачення намагалася довести, що доказів вистачає для того, щоб підозрюваному не змінювати запобіжний захід.

Натомість, адвокати Антоненка наголошували, що підозра не є обґрунтованою. З їхніх слів, у більшості експертиз навіть не фігурує прізвище Антоненка. Окрім того, захист просив суд обрати Антоненку домашній арешт через наявність у нього двох дітей та матері на утриманні.

Сам підозрюваний наголошував, що готовий співпрацювати зі слідством. Проте, до цього часу він не надавав свідчень.

Андрій Антоненко (Riffmaster) / фото Катерини Петренко для 24 каналу

Міна Антоненка не є боєприпасом?

Водночас, у розпорядженні 24 каналу опинилися висновки експертів за результатами проведення комплексної комісійної судової вибухотехнічної експертизи. Перевіряли експерти міну, яку вилучили під час обшуку за справою підозрюваного у вбивстві Павла Шеремета – Андрія Антоненка.

У документах, які потрапили у розпорядження 24, мовиться, зокрема, як вони проводили перевірку.

У висновках експерти зазначили, що їм на дослідження надали предмет у формі неправильного паралелепіпеда. Він є вихолощеною, тобто без вибухових речовин і двох додаткових детонаторів, промислово виготовленою бойовою протипіхотною осколковою міною МОН-50.

Щоправда, в тому вигляді, в якому її надали на дослідження, вона жодного стосунку до категорії боєприпасів і вибухових пристроїв не має.

До слова, раніше у МВС з посиланням на слідчих заявляли, що речовину, рештки якої знайшли у вилученій в Антоненка міні, використовували також і для підриву авто журналіста Павла Шеремета.

Список підозрюваних у вбивстві Шеремета:

1. Яна Дугарь – бойовий медик 25 повітряно-десантної бригади. Нібито вела фотозйомку в межах підготовки вбивства Шеремета та зберігала у себе зброю;
2. Юлія Кузьменко – волонтерка і військовий медик. Нібито закладала вибухівку під авто Шеремета;
3. Андрій Антоненко – ветеран війни на Донбасі, боєць Сил спецоперацій, музикант. Нібито закладав вибухівку під авто Шеремета;
4. Владислав Грищенко – ветеран війни на Донбасі з позивним "Буча". Підозрюють в іншій справі – підготовці вбивства Михайла Чекурака на Прикарпатті, яке так і не відбулося;
5. Інна Грищенко – його дружина, військова з позивним "Пума". Підозрюють в іншій справі – підготовці вбивства Михайла Чекурака на Прикарпатті, яке так і не відбулося.

Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко єдині з цієї п'ятірки, кому суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Запобіжні заходи підозрюваним у вбивстві Павла Шеремета / інфографіка 24 каналу

Колишніх беркутівців готують до обміну?

Актуально: Обмін ексберкутівців: родини Героїв Небесної сотні звернулись до Зеленського

Про те, що колишнім працівникам "Беркуту" готують зміну запобіжного заходу, стало відомо напередодні. Про це мають клопотати прокурори. Відповідне розпорядження їм дало керівництво ГПУ, повідомило Громадське, посилаючись на власні джерела.

Відповідно до отриманої інформації, рішення про обмін колишніх силовиків ухвалило вище керівництво країни.

На 24 грудня заплановане судове засідання у справі про вбивство 48 та поранення 80 людей на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року. На ньому прокурори мали би просити про зміну запобіжного заходу обвинуваченим.

Водночас, прокурор у справі розстрілів на Інститутській Олексій Донський заперечив, що сторона обвинувачення клопотатиме в суді про звільнення з СІЗО 5 колишніх беркутівців, які є обвинуваченими у цій справі.

Разом з тим, громадська організація "Родина Героїв Небесної сотні" звернулася до Володимира Зеленського не допустити обмін обвинувачених у розстрілах Майдану.

В організації зазначили, що вони не є ні учасниками, ні жертвами конфлікту на Донбасі, а також не пов’язані із сепаратизмом.

Родини Героїв Небесної сотні вважають, що вимогою видати ексберкутівців Росія хоче розколоти суспільство і вчинити "ревізію оцінки Революції Гідності". А це в результаті може призвести до зміни курсу України з проєвропейського на проросійський.

Що родини Небесної сотні просять у Зеленського

• Не допустити втручання Росії в здійснення правосуддя в найбільш резонансній і історично важливій справі в Україні.
• Не допустити втручання і вплив Росії на прокурорів і суддів в цьому процесі.
• Не допустити неправосудного звільнення обвинувачених в цьому провадженні, що потягне зупинення судового процесу.
• Запобігти спробі Росії під виглядом кроків з вирішення конфлікту розширити його на всю Україну. Обмін є саме цим.
• Не допустити розколу суспільства, хвилі акцій протесту, які очевидно стануться при спробі реалізації таких рішень.

Що відомо про покарання ексберкутівців, причетних до розстрілу Майдану

• Раніше з СІЗО відпустили Олександра Маринченк а, який є обвинуваченим у справі про розстріли на Інститутській, під домашній арешт.
• Сергію Тамтурі, який також є фігурантом справи, 24 жовтня пом’якшили запобіжний захід.
• Раніше Київський апеляційний суд відпустив з-під варти екскомандира харківської роти "Беркута" Віктора Шаповалова.
• Ще троє обвинувачених колишніх беркутівців – Олег Янішевський, Сергій Зінченко та Павло Аброськін – досі перебувають у СІЗО.

Росія готова скасувати санкції проти України

До теми: Росія розширила санкції проти України

Російська Федерація готова розглядати скасування санкцій проти України, якщо Київ ініціюватиме цей процес. Контакти на рівні глав урядів РФ і України поки не очікуються. Про це заявив прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв під час брифінгу.

За його словами, ініціатива про скасування санкцій повинна виходити від України. Він також наголосив, що Росія залишається для України найбільшим торговим партнером.

Відзначимо, що 16 грудня Росія розширила економічні санкції проти України.

Санкції передбачають блокування безготівкових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії і заборону на виведення капіталу за межі РФ. Ще під час першого введення санкцій у 2018 році Медведєв пояснював, що "це зроблено для захисту інтересів російської держави, компаній і громадян Росії".

Кого виключили зі списку санкцій

• Представник партії "Опозиційна платформа – За життя" Юлій Іоффе,
• гендиректор телеканалу "112 Україна" Єгор Бенкендорф.

Кого внесли до санкційного списку

1. Колишній керівник одеської міліції Володимир Босенко,
2. глава фракції "Довіряй ділам" міської ради Одеси Олег Бриндак,
3. депутат Олександр Іваницький,
4. Олександр Іванов,
5. Андрій Іванов,
6. Валерій Мігалатьєв,
7. Дмитро Танцюра,
8. Олександр Шеремет,
9. Юрій Шумахер.

Санкції проти українських товарів

Російський уряд ввів заборону на поставки з України до РФ:

• кукурудзяного крохмалю,
• глюкози,
• фруктози,
• глюкозно-фруктозних сиропів,
• мальтодекстрину і сиропу мальтодекстрину.

Документ вносить зміни до попередньої постанови російського уряду 2018 року . Тоді було заборонено ввезення з України пшениці і меслин (суміш пшениці і жита), солодового пива, соняшникової, сафлорової, бавовняної олії, кондитерських виробів і деяких інших категорій продовольчих і непродовольчих товарів.

Водночас у Росії з 2016 року діє ще одна заборона на поставки низки продовольчих товарів з України: м'ясо, м'ясні продукти, молоко і молочні продукти, риба та рибна продукція, овочі і фрукти, сіль.