Біографія Юлії Тимошенко
Народилась Юлія Тимошенко 27 листопада 1960 року у Дніпрі (колишньому Дніпропетровську).
Читайте також: Кандидати у президенти України-2019: список
Освіта – Дніпропетровський гірничий інститут, факультет автоматики-телемеханіки. Згодом перевелася на економічний факультет ДНУ. Отримала диплом з відзнакою за спеціальністю "Економіка праці" з кваліфікацією "інженер-економіст". Тимошенко 4 роки працювала за розподілом на Дніпровському машинобудівному заводі на посаді інженера-економіста.
Захистила в Київському національному економічному університеті кандидатську дисертацію за спеціальністю "08.02.03 – організація управління, планування та регулювання економіки" на тему "Державне регулювання податкової системи".
Кар’єру почала з того, що наприкінці 80-х років на початку розвитку кооперативів з чоловіком відкрила пункт відеопрокату.
Згодом стала комерційним директором молодіжного центру "Термінал". За статутом ця структура також займалася відеопрокатом у літньому кінотеатрі парку імені Шевченка (Дніпро). Зароблений у "Терміналі" капітал дозволив Тимошенко створити ще один бізнес – торгівлю нафтопродуктами через Російську товарно-сировинну біржу.
Після цього Тимошенко стала комерційним, а згодом генеральним директором Корпорації "Український бензин". Компанія стала монополістом у постачанні нафтопродуктів для сільського господарства Дніпропетровської області.
Водночас чоловік Олександр Тимошенко створив міжнародну компанію "Сіаль", яка розробляла родовища червоного граніту. Оборот компанії становив 84 мільйони доларів на рік.
Читайте також: Рейтинг кандидатів у президенти: соціологи оприлюднили нові результати
Юлія Тимошенко на початках своєї кар'єри
Згодом Корпорацію "Український бензин" перереєстрували у промислово-фінансову корпорацію "Єдині енергетичні системи України". Тимошенко була президентом цієї компанії, яка досягла річного обсягу продажів в 11 мільярдів доларів і мала монополію на торгівлю російським природним газом в Україні.
У 1995 році Тимошенко затримали в аеропорту Запоріжжя при спробі вивезти валюту у розмірі 26 тисяч доларів при тодішньому ліміті у 500 доларів. Проти неї та чоловіка відкрили кримінальні справи за контрабанду валюти. У 2002 році суд скасував ці постанови.
Політичну кар’єру Тимошенко почала з того, що у 1997 році стала народним депутатом України. На той момент була безпартійною. У парламенті стала членом Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.
Згодом стала першим заступником голови партії "Громада" Павла Лазаренка.
У 1998 Тимошенко вдруге стала нардепом від Всеукраїнського об’єднання "Громада". У Раді була головою бюджетного Комітету.
У 1999 організувала депутатську фракцію "Батьківщина" у Раді. Була одним із засновників партії "Батьківщина", створеної згодом. Через кілька місяців Тимошенко була обрана головою партії.
Після цього стала віце-прем'єр-міністром з питань паливно-енергетичного комплексу в уряді тодішнього прем’єра Віктора Ющенка. За період роботи Тимошенко на цій посаді були ліквідовані бартерні розрахунки в галузі та створений єдиний розрахунковий центр Оптового ринку електроенергії – державне підприємство "Енергоринок". Також було значно підвищено рівень розрахунків за енергоносії, залучено додаткові кошти до Держбюджету. Завдяки цьому в Україні припинилися віялові відключення світла (коли в домівках українців світло вимикали щодня на кілька годин).
Організовані політиком антикризові заходи та реформи в ПЕК зачіпали інтереси оточення президента Кучми та наштовхнулися на протидію.
Читайте також: Вибори президента України-2019: прогноз букмекерів
У 2000 році затримали та заарештували чоловіка Тимошенко та керівника корпорації "Єдині енергетичні системи України". Окрім того, ГПУ відкрила 2 справи щодо самої Тимошенко як екс-президента корпорації за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Політику призначили запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Юлія та Олександр Тимошенки
У 2001 році тодішній президент Леонід Кучма відправив Тимошенко у відставку. Тож політик стала ініціаторкою створення Форуму національного порятунку – громадського об'єднання, яке мало за мету усунути від влади режим Кучми. У той період Тимошенко заарештували за розкрадання (при перебуванні на посаді голови ЄЕСУ) мільярда доларів, призначених для оплати російського газу. Проте згодом суд скасував санкцію на арешт Тимошенко.
Щодо арешту чоловіка Тимошенко, то його звільнили з-під варти у 2001 році. Через 2 роки суд визнав незаконним і скасував рішення про порушення кримінальної справи щодо подружжя Тимошенків. Провадження в усіх кримінальних справах були закриті.
У 2001 році був створений Блок Юлії Тимошенко, який пройшов до парламенту на виборах 2002 року. Того ж року Тимошенко разом з іншими опозиціонерами очолювала акцію "Повстань, Україно!", спрямовану на опір режиму Кучми.
Окрім кримінальних справ в Україні, у 2001 році проти Тимошенко відкрили справу ще й у Росії за звинуваченням у підкупі посадовців Міноборони РФ, коли політик очолювала ЄЕСУ. Проте у 2005 році справу було закрито за строком давності.
Тимошенко і "Помаранчева революція"
У 2004 році партії "Наша Україна" під керівництвом Ющенка та БЮТ утворили коаліцію "Сила народу". Тоді Ющенко пообіцяв призначити Тимошенко прем'єр-міністром у разі його перемоги на президентських виборах.
За результатами голосування на президентських виборах 2004 року у другий тур вийшли Ющенко та Янукович. Коли стало зрозуміло, що вибори сфальсифіковано, опозиція закликала людей до всенародного протесту. Так почалися масові протести у всіх містах України, найбільший з яких – на Майдані Незалежності в Києві, які отримали назву "Помаранчева революція". Тимошенко стала одним із лідерів масових протестів проти фальсифікації президентських виборів, часто виступала на Майдані, очолювала колони демонстрантів.
Читайте також: Корисні сайти для виборців: що варто дізнатися про кандидата, перш ніж голосувати
Згодом Верховний Суд України визнав недійсними результати другого туру президентських виборів. У результаті повторного голосування у другому турі виборів перемогу отримав Ющенко.
Тимошенко з Ющенком під час "Помаранчевої революції"
Як і обіцяв Ющенко, у 2005 році Тимошенко стала прем'єр-міністром України. Того ж року авторитетний американський журнал Forbes називав Тимошенко третьою за впливовістю жінкою планети. Проте через кілька місяців Ющенко відправив уряд Тимошенко у відставку. На думку екс-прем’єрки, президент це зробив під впливом його оточення, "щоб відвернути увагу від звинувачень його оточення в корупції", а також тому, що рейтинг Тимошенко перевищив популярність Ющенка.
Тимошенко переходить в опозицію. А наступного року БЮТ знову пройшов до парламенту. У результаті політичних інтриг за повноваження були зруйновані домовленості про створення Коаліції демократичних сил.
У 2006 році в опозицію вже перейшов цілий БЮТ. Це сталося після створення Кабміну Віктора Януковича.
Наступного року Тимошенко зібрала в Києві мітинг, на якому звучали заклики до Ющенка розпустити Верховну Раду й призначити перевибори. Ющенко погодився та видав відповідний указ. Після перевиборів БЮТ знову пройшов до парламенту.
У 2007 Тимошенко вдруге стала прем'єр-міністром. Друге прем'єрство політика припало на період світової фінансово-економічної кризи. Щоб стабілізувати державні фінанси, Тимошенко звернулася до МВФ за позикою. Умовою для позики було те, що Україна повинна була до кінця 2011 року зрівняти ціни на газ внутрішнього видобутку та ціни на імпортований газ, а також припинити дотування цін на імпортований газ, який споживали теплові комунальні підприємства.
Читайте також: Як кандидати у президенти маніпулюють українцями: конкретні приклади
У 2008 році знову розвалилася коаліція і президент знову розпустив парламент та призначив позачергові вибори. БЮТ оскаржив це в суді і все завершилось утворенням нової коаліції за участю фракцій БЮТ, НУНС і Блоку Литвина.
Тимошенко відкликала ліцензію й анулювала угоду на розробку шельфу поблизу Керченської протоки з американською компанією Vanco Prikerchenska Ltd. Це вплинуло на майже повне припинення розробки українського Чорноморського шельфу.
У 2008-2009 роках Верховна Рада двічі не підтримала ініціативи Партії регіонів про недовіру уряду Тимошенко.
Після цього Тимошенко почала боротися з компанією "РосУкрЕнерго", яка була посередником зі схеми постачання газу з Росії в Україну. Тоді Україна перейшла на прямі контракти з "Газпромом". До слова, "РосУкрЕнерго" була створена за згоди Ющенка і повинна була приносити чималі прибутки.
Газовий конфлікт між Росією та Україною 2008-2009
До газового конфлікту між Україною і Росією призвела відсутність контракту на постачання газу Україні у 2009 році та борг компанії-посередника "РосУкрЕнерго" перед російською стороною у розмірі 2,4 мільярда доларів. Тимошенко вимагала прибрати "РосУкрЕнерго" з газового ринку та перейти на прямі контракти з Росією. У 2008 році ціна на російський газ для України становила 180 доларів за тисячу кубометрів.
У 2008 році прем'єри Росії та України Путін і Тимошенко таки підписали меморандум, який передбачав ліквідацію посередників у торгівлі газом між країнами і детально визначав умови майбутніх контрактів з постачання газу в Україну на найближчі роки.
Тимошенко з Путіним уклали невигідну для України "газову угоду"
Через борг "РосУкрЕнерго" ситуація у газовій сфері загострювалась. Росія почала ультимативно вимагати погашення боргу, погрожуючи не підписати Договір про постачання газу в Україну на 2009 рік. У свою чергу Ющенко вимагав від уряду Тимошенко, щоб ціна була не вищою за 205 доларів.
На 31 грудня 2008 року було призначене підписання Договору на газопостачання у 2009 році. Але того дня Ющенко наказав керівнику "Нафтогазу України" Олегові Дубині припинити переговори, не підписувати угоду з "Газпромом" та відкликав делегацію "Нафтогазу" з Москви, проти чого заперечували Тимошенко, тодішній президент Росії Дмитро Медведєв та Путін.
Тож 1 січня 2009 "Газпром" повністю припинив постачання газу в Україну та запропонував постачати газ за ціною 450 доларів за тисячу кубометрів. А Путін заявив про те, що ціна газу для України складе 470 доларів.
Після зриву Ющенком переговорів про ціну на газ Тимошенко довелося домовлятися про нову вартість природного пального. Коли Путін і Тимошенко домовились про відновлення транспортування газу в Україну, ціна на газ склала 232,98 долара. Підписані Тимошенко газові угоди з Росією виявились економічно невигідними для України і їх почали називати "кабальними". Окрім того, це призвело до повної залежності України від Росії, оскільки передбачало щорічні торги за газ, виходячи з базової ціни у 450 доларів.
Читайте також: Українці дорого заплатили за газові контракти Тимошенко, – Фурса
Вибори президента України 2010
ВО "Батьківщина" висунула Тимошенко кандидатом у президенти, проте політик зазнала поразки, поступившись Януковичу. У Тимошенко заявили про масові системні порушення під час голосування та підрахунку голосів у другому турі. Політик навіть подала до суду, проте згодом відкликала свій позов.
Найвідоміші кримінальні справи проти Тимошенко
У 2010 році ГПУ звинуватила Тимошенко у використанні коштів, отриманих за Кіотським протоколом на виплату пенсій українцям у 2009 році. За правилами Кіотського протоколу, на ці кошти треба було висаджувати ліси.
Друга відома справа проти Тимошенко стосується автомобілів швидкої медичної допомоги для села. ГПУ звинуватила Тимошенко в тому, що тисяча автомобілів була придбана у кредит, і їх придбання нібито не було передбачене у Бюджеті-2009.
Аудиторська компанія BDO USA та велика юридична компанія Covington&Burling дослідили ці справи та заявили, що вони "не варті паперу, на якому написані". У заяві цих компаній відзначається, що провина Тимошенко не підтверджена документами, а відтак "звинувачення проти колишнього прем'єр-міністра виглядають політичними за своєю природою, тому що не існує фактів, які б їх підтверджували".
У 2011 році справи щодо "кіотських грошей" та автомобілів "швидкої" були призупинені.
Проте того ж року ГПУ відкрила проти Тимошенко справу за звинуваченням у перевищенні влади та службових повноважень під час укладання "газових контрактів" із Росією у 2009 році. Тимошенко заарештували, суд визнав її винною і засудив до 7 років в’язниці з забороною обіймати державні посади протягом 3 років. Суд також задовольнив позов НАК "Нафтогаз України", який вимагав від Тимошенко компенсації збитків, завданих цій компанії внаслідок підписання "газових угод" в обсязі 189,5 мільйона доларів.
Відбувала покарання у Качанівській виправній колонії № 54.
На думку деяких політичних експертів, Тимошенко була засуджена за вказівкою Януковича задля усунення її як головного конкурента від участі у майбутніх президентських виборах 2015 року.
Після засудження Тимошенко у "газовій справі" почали з'являтися нові кримінальні справи проти неї. Так, було порушено низку справ, пов'язаних з її діяльністю на посаді керівника ЄЕСУ. У цих справах Тимошенко судили у приміщенні медсанчастини СІЗО протягом 12 годин. Під час суду вона лежала в ліжку, їй кололи знеболювальне. Суд постановив ще раз заарештувати вже ув'язнену Тимошенко.
Тимошенко в ув'язненні
У Європі та США вироки Тимошенко визнали політично мотивованими, а Парламентська Асамблея Ради Європи офіційно визнала арештантку політв’язнем.
У лютому 2014 року суд закрив справу щодо ЄЕСУ у зв'язку з відмовою прокурорів від обвинувачення (за відсутністю складу злочину).
До арешту у 2011 році Тимошенко відрізнялася завидною працездатністю і фізичною формою. Папараці опублікували репортаж, як Тимошенко бігає десятикілометровий крос у неділю. Проте вже у перший тиждень після арешту адвокати Тимошенко заявили про появу на її тілі синців і зажадали у суді допуску до політика особистого лікаря, який взяв би кров для аналізу. Згодом здоров’я Тимошенко погіршилося через важко перенесену ангіну. Політик перестала ходити через болі у хребті, а згодом у неї виявили міжхребцеву грижу. Тимошенко перевели з камери в медсанчастину СІЗО. З моменту ув’язнення політик тричі оголошувала голодування.
У 2013 ГПУ вручила Тимошенко повідомлення про підозру у причетності до організації вбивства бізнесмена та народного депутата Євгена Щербаня у 1996 році. Проте згодом слідство було зупинене.
У 2014 році, після перемоги Євромайдану, Верховна Рада декриміналізувала статтю, за якою засудили Тимошенко, та схвалила постанову, за якою політик вийшла на волю. Того ж вечора політик на інвалідному візку виступила з промовою на Майдані Незалежності, де тривали протести. Цей виступ обурив протестувальників, адже був недоречним у вечір, коли активісти прощалися з убитими активістами Майдану.
Тимошенко виступила на Майдані після звільнення з ув'язнення
Після цього Тимошенко вирушила на лікування у берлінську клініку Charité.
У 2014 році ВО "Батьківщина" вкотре висунула Тимошенко кандидатом у президенти на позачергових виборах. Проте політик знову зазнала поразки, а президентом тоді став Петро Порошенко.
Тож Тимошенко пішла зі своєю командою на парламентські вибори і стала народним депутатом.
Гроші та майно кандидатки Тимошенко. У своїй декларації за 2017 рік політик вказала, що орендує в Козині під Києвом будинок своєї сестри і користується 4 суміжними ділянками.
Читайте також: Рейтинг топ-політиків, які найбільше брехали у 2018 році: інфографіка
При цьому дві земельні ділянки належать двоюрідній сестрі Тимошенко – Тетяні Шараповій і, згідно з декларацією, розташовані під орендованим будинком. Ще двома ділянками, які "межують з об'єктом оренди", володіє тітка нардепа Антоніна Ульяхіна.
Дохід Тимошенко за рік склав 560 тисяч гривень, з яких 225,5 тисячі – депутатська зарплата.
Загальний дохід подружжя Олександра та Юлії Тимошенків склав понад 4 мільйони гривень. Її чоловік задекларував дохід від підприємництва у розмірі майже 3 мільйони 400 тисяч гривень.
У власності Тимошенко є і коштовні сережки, підвіски, персні, намиста – загалом 8 позицій.
Власної нерухомості, автомобілів і корпоративних прав, згідно з декларацією, у Тимошенко немає.
Будинок, у якому живе Тимошенко
Політична програма кандидатки у президенти Юлії Тимошенко. Програма має назву "Новий курс". У ній Тимошенко обіцяє домогтися організації "справжнього переговорного процесу і відновлення миру" згідно з Будапештським меморандумом. Повертати окуповані території вона збирається "військово-дипломатичним шляхом".
Тимошенко планує здійснити "повну модернізацію ЗСУ за стандартами НАТО" і ввести новий контракт для військових.
Щодо реінтеграції Криму і Донбасу, то Тимошенко стверджує, що має план-альтернативу "мінській формулі". Детально план у програмі не описано.
Читайте також: Чому українцям не варто вірити популістичним обіцянкам кандидатів у президенти
Кандидатка у президенти планує змінити Конституцію, а саме ліквідувати недоторканності президента, суддів, депутатів; зменшити кількість нардепів з 450 до 350; дати жителям країни повноваження проводити референдуми з метою зміни центральної та місцевої влади "у будь-який момент".
Населенню також обіцяють віддати повноваження з обрання мирових суддів та суддів місцевих судів. Громадянам країни обіцяють надати право законодавчої ініціативи у формі петицій. Землю за межами населених пунктів обіцяють передати громадам.
Тимошенко обіцяє змінити "неефективну політику НБУ у сфері монетарного, валютного та банківського регулювання".
Також кандидат обіцяє нову енергетичну політику. Умови для стрімкого розвитку відновлюваної енергетики (сонячної, вітрової тощо), зниження тарифів на електроенергію, демонополізацію імпорту газу та біржову торгівлю всіма енергоресурсами. Також – "стрімкий розвиток" власної вугільної галузі.
Головна стратегія аграрної політики – розвиток і державна підтримка фермерських господарств та малих і середніх сільськогосподарських підприємств. Також – "негайне ухвалення" закону про запровадження для аграріїв єдиного податку на гектар землі.
Тимошенко обіцяє запровадити "оптимальну" податкову систему. У плані заходів: реорганізація органів податкової служби та ліквідація податкової міліції, скасування податку на додану вартість та запровадження податку на реалізацію.
Через п'ять років Тимошенко обіцяє досягти рівня середньої зарплати в Польщі в доларовому еквіваленті. Щодо пенсій, то передбачається, що пенсійні внески відкладатимуться на особистий рахунок кожної людини у держбанку протягом усього періоду роботи. Пенсійні збереження щорічно індексуватимуться, на них нараховуватимуться відсотки за депозитами. Держава гарантуватиме збереження приватних пенсійних рахунків усіма своїми ресурсами.
Тимошенко хоче ввести обов'язкове медичне страхування за кошт роботодавців з одночасним зменшенням удвічі податкового навантаження на підприємства. Політик обіцяє підвищити за 5 років зарплати українських медиків до рівня зарплати медиків у Польщі; обіцяє повну модернізацію лікарень, поліклінік та фельдшерсько-акушерських пунктів.
Читайте також: Які будуть тарифи на комуналку: що пропонують кандидати в президенти
Політик заявляє, що зменшить ціну на газ удвічі (звідси – зменшення тарифів на тепло і гарячу воду).
Що ще обіцяє кандидатка Юлія Тимошенко, дивіться інфографіку:
Обіцянки Юлії Тимошенко: інфографіка
Щодо освіти, то Тимошенко обіцяє відновити програму безкоштовного позашкільного розвитку, підвищити зарплати педагогам "до європейського рівня" за 5 років.
Дивіться відео про Юлію Тимошенко:
Які головні дати виборів президента України 2019? Президентські вибори в Україні відбудуться 31 березня 2019 року. 8 березня стане відомий остаточний перелік кандидатів на президентських виборах. Вже 31 березня відбудеться перший тур голосування за майбутнього президента. Офіційні результати першого туру повинні повідомити до 10 квітня. Якщо буде прийнято рішення про проведення другого туру, то він відбудеться 21 квітня.