В День народження сина його матір принесла йому на могилу улюблені червоні троянди та солодощі, які завжди готувала йому на свято.
Жінка добре пам'ятає кінець серпня 2014 року. Тоді з іншими матерями вона ходила до Адміністрації Президента і Міноборони та вимагала зробити все можливе, аби визволити синів з оточення. Однак 29 серпня зв'язок з сином увірвася.
29 числа я прокинулась і мені було дуже недобре. Я знала про так званий "зелений коридор", який нам обіцяли. Мене дуже пекло, коли був масовий розстріл о 9:30. Це дійсно було пекло. Тоді ж я почала дзвонити і телефон його вже не відповідав,
– розповіла мама Євгена Харечка Наталя Харченко.
Саме тоді пожежна машина, в якій був Євген і ще 5 бійців, в автоколоні батальйону "Донбас" рухалась до села Червоносільське. На його околиці натрапила на танк росіян.
Батьки змогли опізнати Євгена лише за татуюванням на лікті. Це був індивідуальний малюнок, який він розробив разом з майстром. Аналіз ДНК це підтвердив. І лише у вересні його нарешті поховали в рідних Бортничах.
Читайте також: Загиблий в Авдіївці боєць АТО – викладач престижного університету
Друзі Героя згадують, як він чекав повістки, а коли не дочекався – пішов добровольцем. А гроші відкладені на давню мрію – купити старовинний рідкісний автомобіль, витратив на екіпіровку.
Школа, в якій навчався Євген ще донедавна розташовувалась за адресою вулиця Леніна, тепер – Харченка. У вестибюлі закладу розмістили пам'ятну дошку, яка розповідає про загиблого Героя. Там навіть є його фотокартки та атестат.