Адже людство мусило навчитись заліковувати рани, видаляти чужорідні тіла, зупиняти кровотечу та робити інші маніпуляції. Переломним у розвитку хірургії став кінець XIX- початок XX століття - період великих відкриттів. Почали розвиватись такі основні напрямки хірургії, як асептика, анестезіологія, боротьба з крововтратою, переливання крові.
Саме ці галузі й забезпечили вдосконалення хірургічних методів лікування, і сприяли перетворенню ремесла в точну, високорозвинену науку.
Та попри те, що хірургія - давня наука, вона водночас і вічно молода. Адже надсучасне обладнання, методи та препарати - це результат постійних розробок та експериментів.
Лапароскопія
Операції без болю, шрамів і з мінімальним реабілітаційним періодом. Це - лапароскопічна хірургія. В чому її особливість? Передусім - це оперативне втручання у черевній порожнині.
Замість розрізу роблять три, інколи два невеликих проколи. Через отвори до черевної порожнини вводять телескоп, відеокамеру та інструменти. Очі хірурга - монітор.
Застосування лапароскопії є досить широким. У такий спосіб оперують жовчний міхур, видаляють грижу, розтинають спайки, промивають черевину, долають різні види непрохідності.
Зазвичай, така операція триває на кілька годин довше, аніж відкрите втручання. Однак, ефект того вартий, запевняють медики. Серед переваг: на тілі майже не лишається рубців, немає болю і немає необхідності дотримуватись тривалого постільного режиму.