У світових рейтингах щастя ісландці традиційно перші. Що ж викликає постійну радість в одних і смуток у інших?
“Депресія - мультигенна хвороба, як і більшість серйозних захворювань. Це означає, що ураженими є різні гени, та не у всіх в однаковій мірі. В одних сильніше ураженими є один тип генів, в других зміни відбулися в іншому”, - каже професор, хімік та психіатр Флоріан Гольсбоер.
Ян та Пауль беруть участь у тесті: якщо порівняти біометричні дані абсолютних близнят, ми побачимо, що навіть при найбільшій схожості все ж переважає індивідуальна лінія генів. Комп’ютер не обдуриш: спроба Пауля увійти під іменем Яна не вдалась.
У кожної людини - індивідуальний генетичний профіль. Саме тому схильність до захворювань криється в різних частинах наших генів. Відтак, слід виписувати препарати конкретному пацієнтові, які підходять його неповторній генетичній будові. Науковці саме працюють над новою формою терапії.
“Терапія, сконцентрована на кожному зокрема - це щось з виміру фантастики; Нові ліки звертають більше уваги на те, що не всяка депресія має ту ж генетичну причину. Ми можемо провести дуже ретельний генетичний аналіз, щоб визначити, яке ж лікування є правильним для конкретного пацієнта”, - каже професор, хімік та психіатр Флоріан Гольсбоер.
Спершу науковці складають детальну характеристику людей, які страждають від депресії. Серія експериментів покаже чітку картину стану пацієнта та важкість його недуги. Для цього вчені беруть зразок крові. Науковці з Max Planck Institute зчитують з нього генетичну інформацію. Згодом порівнюють зразки з генами здорових людей.
Дослідники відстежують послідовність генів, щоб знайти місця, які показують мінімальні зміни. Останні можуть бути визначальним фактором у вирішенні схильності особи до депресії. На 12-й хромосомі помітили надзвичайно цікавий ген. Зміни лише у трьох місцях роблять людину чутливою до депресії.
Науковці перевірили отриману інформацію на лабораторних мишах. Міна виглядає наляканою і страждає від нервових розладів. Науковці активували ген, який запускає страх та дратівливість.
“Нам до снаги перевірити функцію такого гена з огляду на його важливість для клінічної картини з допомогою генетичних хитрощів. Ми можемо штучно збільшити чи зменшити активність такого гена, тим самим змінивши його вираженість. На прикладі тварин ми змогли показати, що зміни в активності гена спричинили симптоми у поведінці, а це дуже нагадує симптоми депресії у людей”, - каже професор, хімік та психіатр Флоріан Гольсбоер.
Норберт є цілковитим флегматиком серед мишей. Він абсолютно легковажний. Навіть камера його не лякає. Гризун спокійно бродить собі над прірвою. Але це недивно, адже науковці вимкнули активність у нього гену страху.
Якби кожен пацієнт знав, які саме гени спричиняють його хворобу, науковці змогли б створити активну речовину, щоб послабити активність цього гена. Це було б щось на кшталт лікування на замовлення. Але ідеї дослідників ідуть ще далі: щойно їм стануть відомі генетичні профілі пацієнтів, вони б видали їм персональні чіпи, на яких би зберігались всі дані.
“Якщо хтось захворіє, він може піти до аптеки і показати свій чіп аптекарю. той підбере йому відповідні ліки. Їх можна буде синтезувати у маленьку порцію, яку отримує пацієнт. Якщо препарат діє, хворий зможе отримати ще. Це буде дуже особливе лікування”, - каже професор, хімік та психіатр Флоріан Гольсбоер.
Це все матиме розвиток у далекому майбутньому, але досліди тривають. Такий вид терапії відкриває нові шляхи для медицини, ліки даватимуть кращий ефект.
Індивідуальна терапія проти депресії: хтозна, може ісландці отримають здорову конкуренцію з боку щасливих людей інших національностей?