Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Історія одного буксування. Як розслідують злочини проти Майдану

09:30, 24 лютого 2015 1900 Читать новость на русском
"Небесна сотня" / Телеканал новин "24"

Минув з рік з моменту злочинів, скоєних під час минулорічних акціях протесту у центрі Києва. Попри гучні заяви, розслідування цих подій просувається вкрай повільно.

Кожен генеральний прокурор, починаючи працювати на своїй посаді, обіцяв приділити максимум уваги розкриттю злочинів Євромайдану та зробити все можливе, аби винні були покарані. Більше того, кожен прокурор публікував звіт про виконану роботу та наголошував на тому, що саме завдяки йому у розкриття справи був зроблений значний прогрес.

Виконувач обов'язків генерального прокурора Олег Махніцький 13 червня 2014 року, за кілька днів до свої відставки, відзвітував, що за час розслідування вбивств мирних громадян під час акцій протесту в центрі столиці працівники Головного слідчого управління ГПУ допитали понад 1 тис. осіб, провели більше 200 оглядів місць події, речей, відеозаписів, призначено понад 400 експертиз.

За його словами, було витребувано та оглянуто відеозаписи з усіх підприємств, установ, організацій, розташованих в центральній частині Києва; з усіх телеканалів, що здійснювали відеозйомку подій, а також відеозаписи окремих журналістів та учасників подій. Крім того, відеозаписи подій 20 лютого надали фахівцям із ФБР США для перевірки можливостей покращення їхньої якості з застосуванням найсучасніших технологій.

"Слід зазначити, що в рамках розслідування також відпрацьовуються факти заподіяння 145 учасникам акцій протесту тілесних ушкоджень, пов'язаних із застосуванням вогнепальної зброї. З указаної кількості 107 осіб визнані потерпілими і робота в цьому напрямку триває", – поінформував Махніцький.

Також в. о. Генпрокурора розповів про розслідування за фактом організації екс-керівництвом МВС України Володимиром Захарченком, заступником міністра – керівником апарату МВС Сергієм Лекарем та деякими іншими вископосаовцями МВС незаконних поставок з Росії небезпечних для життя спецзасобів посиленої дії, які силовики застосовували під час подій на Майдані у Києві 18–20 лютого. Дії обвинувачуваних кваліфіковано за ч. 2 ст. 365 ("Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу") Кримінального кодексу України.

Віталій Ярема, який змінив Махницького на посаді очільника ГПУ, на початку лютого (знову ж таки - за кілька днів до власної відставки) також звітував щодо ситуації з розслідування злочинів проти Майдану.

За його словами, ГПУ встановила, що під час придушення мирних акцій на Майдані постраждали 2,5 тис осіб. При цьому, 104 з них загинули; 1200 отримали травми (у тому числі 185 - з вогнепальної зброї, а ще 1000 осіб отримали інші тілесні ушкодження).

Неправомірно до кримінальної відповідальності за словами генпрокурора були притягнуті 503 людини та 291 - до адміністративної. Він також зазначив, що розслідується близько 1000 кримінальних проваджень лише щодо злочинів проти Майдану (у тому числі 250 - щодо умисних вбивств і замахів на вбивства, а понад 500 - перевищення влади та службових повноважень); в рамках розслідувань допитано близько 3 тис осіб і проведено понад 1000 експертиз. При цьому, станом на початок лютого, до суду було направлено вісім обвинувальних актів за фактами умисних вбивств учасників революції гідності та скоєних щодо них насильницьких дій.

Вчора Генпрокуратура повідомила, що спільно з МВС і СБУ встановила всіх бійців роти спецпризначення полку міліції особливого призначення "Беркут", які брали участь у розстрілі мирних протестувальників 20 лютого 2014 року. У відомстві нагадали, що внаслідок дій так званої "Чорної роти" від куль спецпризначенців загинули 39 учасників мирних протестів, і не менше 8 осіб були поранені.

У повідомленні ГПУ йдеться що крім раніше затриманих двох бійців та командира цього підрозділу слідчими 23 лютого 2015 року повідомлено про підозру ще 20-ти бійцям так званої "чорної роти" за ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 262 КК України (перевищення службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки; вчинення за попередньою змовою умисних вбивств та замахів на вбивства декількох осіб, способом небезпечним для життя багатьох осіб; втрата табельної зброї).

Двох бійців із зазначеної кількості підозрюваних 23 лютого цього року внаслідок спільної спецоперації Генпрокуратури, МВС та СБУ було затримано, а інших оголошено в розшук, та судом винесено ухвали про їх затримання та доставку до суду для обрання запобіжного заходу.

Також повідомляється, що за результатами більше двадцяти обшуків, проведених одночасно в Києві та шести областях, а також інших слідчих та процесуальних дій, отримані додаткові дані причетності вказаних осіб до інкримінованих злочинів.

Про те назвати це значним прогресом, про який обіцяли розказати і новопризначений прокурор Віктор Шокін, і голова МВС Арсен Аваков, поки що важко – забагато резонансних злочинів  лишаються відкритими. Так, підозрюваний у розстрілі активістів Майдану екс-беркутівець Дмитро Садовник (керівник тієї самої "Чорної роти"), був звільнений судом з-під варти і відправлений під домашній арешт 19 вересня. Після цього він кілька разів не з’являвся на засідання Апеляційного суду щодо своєї справи, а 3 жовтня зник. 4 вересня суд дав дозвіл на затримання Садовника. Дружина підозрюваного Садовника написала заяву в міліцію про його викрадення. 6 жовтня Апеляційний суд Києва скасував рішення Печерського райсуду, який раніше змінив запобіжний захід Садовнику, підозрюваному в розстрілі 39 активістів Євромайдану. Судді, що відпустила Садовника, оголосили підозру. За даними ЗМІ, зараз екс-беркутівець переховується у Криму.

У середу, 25 лютого, відбудеться чергове засідання суду за фактом вбивства київського журналіста В'ячеслава Веремія 19 лютого 2014 року. Адвокати сім’ї загиблого зазначають, що процес залишається закритим, незважаючи на численні клопотання відкрити його.

Восени одного з фігурантів справи Юрія Крисіна відпустили з-під домашнього арешту. На думку слідства, Крисін не завдавав журналісту смертельних ударів, хоча на одному з попередніх засідань він повністю визнав свою провину. За словами адвоката, обвинувачений перебуває на волі, на підписці про невиїзд, йому заборонено контактувати з іншими підозрюваними.

Крім того, МВС й досі не знайшло винних у вбивстві Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та ще багатьох жертв подій Євромайдану. Вдалося встановити тільки характер поранень, які спровокували миттєву смерть. Як заявив перший заступник начальника слідчого ГУ МВС Віталій Сакал, Нігояна вбили картеччю з мисливської рушниці — 2 постріли в груди і один в голову, а Жизневського ‒ з рушниці, кулею в серце. За словами Сакала, на озброєнні міліції такої техніки немає.

У результаті слідства силовикам, які знущалися над Михайлом Гаврилюком під час подій Майдану, заборонили тільки працювати в МВС протягом року.

Ще понад 50 активістів Майдану залишаються зниклими безвісти і успіхів у їхніх пошуках поки що немає.

Фото: прес-служба ГПУ, Кризовий медіа-центр

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук