Найбільші сподівання покладають на країни Азії, де ринок карток розвивається шаленими темпами. Головним фактором збільшення емісій є розвиток інфраструктури, збільшення кількості точок прийому та покращення зв’язку. Втім, існує і низка негативних факторів, які провокують зменшення кількості утримувачів карток.

Костянтин Куклєв (генеральний директор PlasticCard LLS): “Різні технології, які дозволяють застосовувати одну карту в багатьох місцях, демографія, в тих регіонах, де зменшується кількість населення, зменшується кількість кардхолдерів”.

В Україні минулого року кількість платіжних карт скоротилася на чверть, з 38,5 млн. штук до 29 млн. Головна причина - економічна криза. Основне зменшення показників спостерігалося у частині емісії карт, особливо з кредитною функцією. Також зменшилася кількість банкоматів і терміналів у торгових мережах.

Володимир Харченко (начальник управління НБУ): “Кількість терміналів у торговельній мережі за останні 2 роки скоротилася на 12 тис. терміналів”.

Кількість безготівкових операцій з використанням платіжних карт минулого року також скоротилася з 630 млн. операцій до 590. Втім, кількість операцій по одній картці за рік зросла з 16 до 17 операцій. Проте, показники безготівкових розрахунків в Україні все одно низькі, порівняно з країнами Європи.

Так, якщо в Україні в безготівковій формі здійснюється лише близько 13% розрахунків, то у Німеччині цей показник становить 35%, у Великій Британії - понад 65%, а у Франції - 70%. Головною проблемою в Україні фахівці називають незацікавленість торгових мереж встановлювати у себе власні, а не банківські термінали.

Володимир Харченко (начальник управління НБУ): “Коли цей термінал є власністю банку, то банк, який ліквідовано, він іде з ринку, і йде разом зі своїми банкоматами і терміналами, його нішу можуть займати, а може вона залишиться вільною. З іншого боку, якщо б торговець за свої гроші придбав термінал, він би продовжував працювати, не дивлячись на те, який банк його обслуговує”.

Держава тим часом намагається стимулювати зменшення готівкових розрахунків, зокрема, і на законодавчому рівні. У серпні набуде чинності новий закон про протидію відмиванню доходів, за яким під моніторинг підпадуть готівкові операції на суму понад 150 тис грн.

Олексій Фещенко (заступник голови Держфінмоніторингу): “Всі торгові підприємства, які торгують за готівку, в разі якщо буде продаж товарів, послуг за готівку понад 150 тис. грн., будуть зобов'язані ідентифікувати покупця, тобто зафіксувати його паспортні дані та ідентифікаційний код”.

Крім того, Держфінмоніторинг отримає можливість призупиняти валютні операції, якщо вони викликають підозру. Таке ж право матимуть і фінансові установи - члени платіжних систем.