Депутатська недоторканність
– Український парламент 19 жовтня 2017 року 13 раз за останні 15 років розпочинає процедуру внесення змін до Конституції в частині депутатської недоторканності. Тому я не бачу сьогодні серйозних передумов, чому цей раз має бути успішнішим, ніж попередні.
Читайте також: Скасовувати депутатську недоторканність у повній мірі не можна, – політолог
Що стосується самої процедури, то внесення змін до Конституції не є пересічним законопроектом. Це складна процедура. Перший етап – направлення до Конституційного суду, який має дати висновок, чи запропоновані зміни є правомірними.
– Сьогодні ми пропонували, щоб винести інший законопроект 5487, який суттєво обмежує недоторканність. Бо ось ця ганебна і всеосяжна недоторканність "випливає не з Конституції, а з усіх тих процедур, внаслідок яких депутата неможливо притягнути до відповідальності. Усі міжнародні інституції говорять про одну річ: ми повинні дати процедуру, по якій слідство зможе працювати проти народного депутата, якщо його звинувачують у вчиненні злочину.
Виборче законодавство
– Єдиний законопроект, який насправді пропонує відкриті списки – це законопроект 1068-2. У світі існує дуже багато моделей відкритих списків. В чому має полягати суть виборчої моделі пропорційно, з відкритими списками? Партії повинні нести політичну відповідальність за тих, кого вони висувають. Виборець повинен мати вплив не лише на ту політичну силу за яку він голосує, а так само і на тих кандидатів, які отримують депутатський мандат. Цей законопроект якраз пропонує ці дві речі. Але цей документ є провалений.
– Кожен народний депутат повинен нести так само персональну політичну відповідальність. Я закликаю наших громадян зайти на сайт Верховної Ради і подивитися, як кожен народний депутат голосував за виборчі закони. Підтримав він виборчі реформу чи ні. Ось це і є політична відповідальність.