Боротьба за життя Злати тривала довгих два місяці. Увесь цей час поряд з нею були досвідчені лікарі, які разом докладали надзусиль, аби повернути дитину до життя.
Схоже У Львові рятують 5-річну дівчинку з COVID-19, у якої вражені 80% легенів
Підступна інфекція
Історія порятунку дівчинки почалася ще у середині липня. Тоді її батьки звернулися до приватної клініки, оскільки думали, що в доньки – харчове отруєння.
Насправді ж все виявилося набагато серйозніше – Злата підхопила небезпечну інфекцію. До "Охматдиту" пацієнтка потрапила лише на четверту добу хвороби. За цей час у неї вже виникла гостра ниркова недостатність, відтак медики були змушені робити діаліз.
Хвороба забрала можливість говорити і дихати
Наступним органом, який постраждав від руйнівної дії інфекції стали легені. У Злати розвинулась пневмонія, а рівень сатурації (насиченості крові киснем) впав до надкритичних 50%.
Єдиним способом порятунку дівчинки на той момент було під'єднання до апарату екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО). Він на певний час може заміняти пацієнтам функції легень та серця.
Лікарі жертвували відпустками заради життя
Завідувач відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій Олександр Урін вирішив використати усі шанси, аби не дати маленькій пацієнтці померти. Тому він попросив допомоги у свого колеги – лікаря-анестезіолога Андрія Висоцького. Той, не вагаючись, відмовився від власної відпустки і долучився до команди медиків, які лікували Злату.
Цікаво COVID-19 вразив 80% легенів: 5-річну дівчинку з Львівщини перевели з реанімації
Довга дорога повернення
Зрештою дитину нарешті під’єднали до ЕКМО-апарату. Після цього почалися її 12 днів боротьби за життя. Крихітці вивели трахеостому, постійно робили діагностичні бронхоскопії, але хвороба не відступала і навіть посилилася.
На додачу до всіх проблем у дитини діагностували токсичний кардит. Цей діагноз змусив її серце працювати менш ніж на половину норми.
Великий бій заради маленького дива
Випадок Злати був настільки особливим, що до її лікування довелося залучати лікарів одразу з кількох установ. Адже завдання ускладнювалося тим, що легені дівчинки хвороба вразила повністю.
Щоб не допустити найстрашнішого, медики мусили комбінувати терапії – наприклад, одночасно поєднувати ЕКМО та замісну ниркову терапію. Фахівцям "Охматдиту" в цій нелегкій справі допомагали фахівці Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ.
Тим часом дитяча хірургиня відділення діагностики Ванда Малінецька не припиняла консультацій і щоденно робила дівчинці бронхоскопію.
Аби зберегти життя маленькій, лікарі та медсестри працювали понаднормово і навіть не один раз прокидалися посеред ночі – у найкритичніші моменти.
Златі повернули щасливе дитинство
Зрештою, спільними зусиллями лікарям вдалося витягти дитину з критичного стану і врятувати, попри відмову трьох життєвоважливих органів. Всередині вересня Злату виписали додому.
Після від'єднання від апаратів вона вперше за два місяці змогла заговорити і розплакалася від щастя. Злата сказала: "Тепер мене чують". Попереду на маленьку пацієнту ще чекають відновлення та спостереження лікарів, однак її життя уже в безпеці.
У київському "Охматдиті" врятували дворічну Злату із ураженням нирок, легень та серця / Фото з фейсбуку "Охматдиту"
Текст публікації "Охматдиту":
Чи можна вижити, коли відмовили нирки, серце і легені?
Це незвичайна історія 2-річної дівчинки Злати, що потрапила до "Охматдиту". В середині липня батьки Злати звернулися до приватної клініки. Все починалось як звичайне харчове отруєння. В "Охматдит" дитина потрапила на четверту добу хвороби, оскільки інфекція спричинила гостру ниркову недостатність із необхідністю проведення діалізу.
Наступним ураженим органом стали легені – пневмонія. Весь час батьки були поруч із дитиною, і відмітка сатурації на позначці 50% попри адекватну терапію була подібна до вироку. У такому випадку була лише одна надія – апарат екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО), що дозволяє тимчасово заміняти функції легень та серця.
Завідувач відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій Олександр Урін вкотре пішов за принципом: якщо є шанс, ми ним скористаємось. Телефонний дзвінок Андрію Висоцькому – лікарю-анестезіологу, який спеціалізується на екстракорпоральній терапії, перервав плани на відпустку останнього. Він лишився, щоб рятувати дівчинку.
Апарат ЕКМО та витратні матеріали надали колеги з Центру дитячої кардіології і кардіохірургії, дякуємо вам.
За останні півроку його почали використовувати в "Охматдиті" для важких пацієнтів і допомогли чотирьом хворим без шансу на життя за умов звичайного лікування.
Злату під’єднали до ЕКМО. 12 діб невизначеності та щоденного хвилювання, хірургічно накладена трахеостома, діагностичні бронхоскопії, і ще один "подарунок" – токсичний кардит. Якщо простіше – серце працювало менш ніж на половину норми.
Лікарі зізнаються: для цього випадку залучили таку кількість фахівців, що навіть перерахувати усіх буде майже неможливо. Важкість випадку в тому, що це було не ізольоване ураження легень, а мультисистемне ураження. Тож полікувати Злату можна було лише комбінацією факторів: поєднати ЕКМО та замісну ниркову терапію. Фахівці Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України працювали пліч-о-пліч з "Охматдитом" заради порятунку дитини.
Дитяча хірургиня відділення діагностики Ванда Малінецька постійно консультувала та проводила бронхоскопію, вся команда відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій працювала невпинно. З ними – й медсестри, які цілодобово виконували свій професійний та людський обов’язок... Адміністрація лікарні в критичні моменти схоплювалася посеред ночі, команда залишалася на роботі понаднормово.
Такий технологічний вид меддопомоги розвивається в клініці нещодавно. Генеральний директор Володимир Жовнір, медичний директор Сергій Чернишук разом з командою медиків "Охматдиту" взяли курс на розвиток цього напрямку в лікарні. Що доводить просте твердження: в будь-якій методиці головне – це команда людей.
А відповідь на питання "Чи можна вижити, коли відмовили нирки, серце і легені?" – проста і лаконічна:
ТАК!
Зараз критичні моменти – позаду. В середині вересня дівчинку виписали. Злата вже давно не на ЕКМО і навіть не на штучній вентиляції легень, нещодавно вперше за два місяці почула свій же голос і від несподіванки розплакалася.
"Тепер мене чують", – зраділа маленька Злата.
Ми були поруч увесь цей час, Злато. У тебе попереду ще реабілітація та спостереження. Та "Охматдит" з радістю прощається з тобою: завжди будь здоровою!