Брату Каті всього 5 років. Їхня мама померла за кілька днів до евакуації.

До теми Я бачив, як через отвір у тілі семирічної дитини б'ється її серце, – медик з Маріуполя

"Я колись закохалася в хлопчика, а він у мене – ні, і я думала, що це боляче. А виявилося, що боляче бачити, як твоя мама помирає в тебе на очах. А братик до неї підходить і каже: "Мамочко, не спи, ти замерзнеш". Ми ніколи не потрапимо на її могилу. Вона так і залишилася у сирому та темному підвалі", – розповіла дівчина.

Братик усе зрозумів

Дівчина пригадала, що підвал слугував їм домом. Вони ходили у туалет, спали, їли рештки їжі. Катя зазначила, що її вітчим Коля упіймав голуба. Вони його посмажили й з'їли, але після цього було зле.

"Мати трималась до останнього, за 3 дні до нашої евакуації померла. Я сказала братові, що вона міцно спить і її не варто будити. Але він все зрозумів. Бо коли померла наша сусідка, то ми не могли її винести й вона почала пахнути. Потім дядько Коля її виніс й підірвався на розтяжці. Мама дуже плакала. Після смерті тата дядько Коля був найближчою людиною", – розповіла Катя.

Зрікся рідний дядько

Дівчина зазначила, що у місті був нестерпний запах трупів. Вона закривала братові очі маминим шаликом, щоб той нічого не бачив. Розповіла, що коли вони тікали, то її кілька разів ледь не знудило.

Я не вірю більше у вашого Бога. Якби Він був, ми б так не страждали. Моя мама ніколи, чуєте, ніколи не робила нічого поганого,
– сказала Катя.

Вона наголосила, що ненавидить Росію, хоч її рідний дядько там мешкає. Чоловік заявив, що не хоче її більше знати, бо для його родини це небезпечно.

Хоче жити в Маріуполі

Попри все Катя мріє повернутися до Маріуполя й жити на тому ж місці. Вона сказала, що щоразу спускатиметься в підвал будинку й кластиме квіти.

"А ще страшно, коли діти плачуть. Не можна, щоб хтось чув. Ці виродки знаходили людей у ​​підвалах та вбивали. Ті, хто вижив, говорили, що російські військові могли зґвалтувати й дітей, і старих, і навіть трупи. Якщо Бог є, то чому Він це допускає?", – запитує дівчина.

Зауважте "Дочка ходила біля будинку і рахувала трупи, вони були скрізь": історія волонтерки з Маріуполя

Якщо витримаю

Катя говорить, що тепер не хоче жити. Вона боїться, що її розділять з братом. Запитує, навіщо Путін їх рятував.

"Я хочу померти й не можу. Обійміть своїх дітей! А то вас не стане й вони не пригадають ваш запах. Якщо витримаю і потім будуть у мене діти – обійматиму їх цілодобово", – сподівається Катя.