Тим більше, кажуть, незначні, такі, що кваліфікують як "відхилення" або ті, що не впливають на стан ядерної та радіаційної безпеки. Єдина проблема - дані лише за 2009 рік.
Минулого року Україна отримала позитивні висновки з оцінки ядерної безпеки вітчизняних АЕС від міжнародних експертів. В Держкомітеті ядерного регулювання вихваляються: таку комплексну оцінку провели вперше в світі, вона унікальна за масштабами виконаних робіт на кожному енергоблоці. Відтак, ані надлишкового опромінення, ані збільшення викидів відходів у водойми не зафіксовано. Разом з тим, екологи відзначають: найбільшу небезпеку на даному етапі становить продовження експлуатації енергоблоків у понадпроектний термін.
"Ніхто не знає як себе поведе обладнання в тих умовах, коли нагрузка на нього зростає. Тобто, що коїться всередині самого обладнання, всередині самого реактора ніхто не знає. Може там стінка реактора вже там пару міліметрів залишилося і там може вже утворюються мікроскопічні тріщини", - каже координатор з енергопрограм Національного екологічного центру Артур Денисенко.
Посадовці пояснюють: проектний термін - обґрунтування економічної привабливості об’єкта протягом певного часу. Під нього прив’язуються й розрахунки безпеки. У випадку з реакторами - це 30 років.
"Чи є цей термін обмежуючий, ну так само, коли ви купляєте праску в магазині, на ній написано, що гарантійний термін - три роки. Ну, "хазяїн-барін", можна через три роки просто викинути. Якщо вона нормально працює, то можна працювати й далі. Ми не вважаємо аксіомою 30 років. Кожні 10 років - це вимога наших нормативних документів, це європейська практика - проводиться переоцінка безпеки", - каже голова Держкомітету ядерного регулювання України Олена Миколайчук.
Наразі, пілотними щодо продовження терміну експлуатації є перший та другий енергоблоки Рівненської та перший Южно-Української АЕС. Загалом, в Україні нараховують 15 енергоблоків, що входять до складу чотирьох атомних електростанцій.