Першим трофеєм мисливців стала "перната дичина". Міжнародні санкції узвіздили у штопор цивільну авіацію, відлучивши росіян від цивілізованого неба, і спонукавши красти лізингові літаки.

Читайте також Росія запланувала для українців новий Голодомор

Наступний крок – морська блокада

Експерти вважають її ключовим фактором у глобальному економічному знищенні Мордора.

Очікувана поразка Кремля на ринку морської логістики вже проглядається у колапсі Азово-Кримського судноплавного району. Із початку війни цивільне судноплавство, з використанням інфраструктури тимчасово окупованого півострова та узбережжя Росії, там практично зупинилося. Росіяни створили умови, несумісні із реальною економікою.

Усі цивільні порти на цих акваторіях закриті через обмеження районів судноплавства, накладені військовими Чорноморського флоту окупантів. Там обслуговуються лише військові кораблі та судна забезпечення. Окупанти закрили для цивільних суден Керченську протоку, заблокувавши на Азові кораблі з іноземною пропискою. Частину з них орки розстріляли, декілька – вкрали разом із вантажем української пшениці.

Кримська агонія

Ці небезпеки, а також – безконтрольне мінування російськими терористами акваторії і пов'язане з цим подорожчання послуг міжнародного страхування спонукало міжнародних судновласників відмовитися від економічно збиткового співробітництва. Відтак, постраждали порти в АР Крим, а також – російських Новоросійська, Ростова та Туапсе. Останні завантажено на 20 – 30%. Натомість на загарбаному українському півострові повністю припинено перевалку вантажів та втрачено доходи від транзиту.

Кримські пабліки пишуть про масові скорочення робітників-портовиків. Останню зарплату їм виплатили в обсязі 10 – 15% від лютневого авансу. Нині 2,5 тисячі портовиків сидять без роботи та грошей.

Місцеві у соцмережах засуджують дії портових адміністрацій, а також – Москви і її місцевих колаборантів, що призвели до колапсу. На 5 квітня на півострові попередньо призначено масові акції протесту. Відомо, що окупаційне керівництво АР Крим намагається придушувати подібні настрої, обіцяючи вирішити питання та одночасно залякуючи активістів.

Курс визначено

Цей кейс свідчить про неминуче урізання світових морських амбіцій Росії. Далі Кремлю буде значно гірше. Міністри закордонних справ країн ЄС вже розглянули у першому читанні питання закриття своїх портів для російських кораблів.

Наразі вони відклали остаточне рішення надіслати їх курсом, затвердженим захисниками острова Зміїний.

Декілька країн вже популярно пояснили Росії, що в їхні порти не варто заходити навіть на веслах. Великобританія першою оголосила закриту зону для всіх суден, що належать, експлуатуються, контролюються, зафрахтовані або зареєстровані Росією, або плавають під її прапором. У Канаді пішли далі, заборонивши росіянам навіть наближатися до своїх внутрішніх вод. Цей приклад наслідує Латвія.

Що далі

На думку експертів, цих зусиль достатньо, аби у 2022-му уполовину скоротити вантажообіг російських портів, який вже значно просів через кримську кризу. Ще сильніше він обвалиться після очікуваного відходу з російського ринку світових перевізників. Все це дозволяє розраховувати на тотальний морський розгром ворога.

Швидше за все, росіяни намагатимуться його уникнути і руками лобістів у ЄС створюватимуть лазівки для просочування в порти цивілізованих країн. Одна з них – послуги міжнародних перевізників. Слід розуміти, що Росія – слаборозвинена морська держава. Судна під її прапором становлять менше 1% світового ринку. Навіть із урахуванням флоту під чужими прапорами вони – космічно далекі від десятки лідерів, які визначають 70% світової морської логістики.

Для розуміння, частка Росії там менша, ніж в острова Мадейра. Росія має лише 0,3% світового контейнерного флоту. Більшість їхніх вантажів перевозяться суднами інших країн. Тому важливо не просто закрити європейські порти для усіх посудин з прапорами окупантів, а повністю знищити морську логістику агресора.

Імовірно, так і станеться. Уже сьогодні, ще до введення морської блокади Росії, пов'язаним з нею вантажі складно пробиватися до пункту призначення. В умовах санкцій їх перевіряють у європейських портах з особливою пристрастю. Попри їхню приналежність до прапора будь-якої країни.

З огляду на те, що Путін веде війну на тотальне знищення свого режиму, він може попрощатися з ефективною морською логістикою, зокрема кримською. На півострові її можна буде відновити лише після деокупації. Тому місцевим портовикам та іншим кримчанам варто боротися не за окупаційні виплати, а за повернення півострова Україні. Путін і гідне життя – давно несумісні поняття.

Зеленський: Я запрошую Меркель та Саркозі відвідати Бучу – дивіться відео