Як повідомляє Euronews, захід мав завершитися ще у п'ятницю, 14 грудня, однак тоді до консенсусу так і не дійшли.

Читайте також: Паризька кліматична угода: що відбувається та які результати?

Проте вже наступного дня ті 194 країни, що підписали кліматичну угоду у 2015 році, домовилися не допустити підвищення середньої температури на планеті до 2100 року більш ніж на 2 градуси Цельсія порівняно з доіндустріальною епохою.

Зокрема, ухвалені у Катовіце правила стосуються організації міжнародних проектів зі зниження викидів парникових газів, а також визначають порядок і структуру звітності та дії з моніторингу глобальної ситуації.

До слова, вчені попереджають про необхідність значно скоротити викиди вуглекислого газу до 2030 року, щоб уникнути катастрофічних наслідків глобального потепління, однак учасники переговорів відмовилися піти на більш ефективні заходи з боротьби з глобальним потеплінням.

На 90% "правила складаються зі звітності та моніторингу. У них мовиться, як країни повинні доповідати про те, що вони роблять з викидами парникових газів, а також на добровільних засадах розповідати про кроки в області адаптації до змін клімату. У 2023 році на основі даних, наданих різними країнами, планується підготувати доповідь про те, як світ дає собі раду з поставленими завданнями. Крім того, багато деталей і тонкощів залишено на доопрацювання в 2019 році, в тому числі і за міжнародними проектами та співпрацею",
– зазначив представник Всесвітнього фонду дикої природи Олексій Кокорін, який брав участь у переговорному процесі як спостерігач, передає ТАСС.

Як він зауважив, у документі мовиться і про фінансування, яке є зобов'язаними виділяти розвинені країни для допомоги бідним і вразливим державам в їхній боротьбі з наслідками зміни клімату.

За його словами, Японія та Німеччина взяли на себе зобов'язання упродовж найближчих чотирьох років виділити по 1,5 мільярда доларів у Зелений кліматичний фонд, також виділити кошти обіцяли Норвегія, Фінляндія та Франція.

Читайте також: Світ більше не матиме колишній вигляд: велика частина суші пішла під воду через зміни клімату

"10% підсумкового документу присвячено механізму стійкого розвитку. Це правила міжнародного співробітництва, найважливіша частина яких описує те, як влаштовано проекти, як вони організовуються та перевіряються. Однак описані у правилах Паризької угоди можливі проекти почнуть реалізовувати не раніше ніж у 2021-2022 роках", – додав Кокорін.

Нагадаємо, у червні 2017 року під час спеціального виступу в Рожевому саду на території Білого дому американський президент Дональд Трамп заявив, що США виходять з глобальної кліматичної угоди.

Це, зі свого боку, спровокувало неабияку реакцію у світі: більшість засуджувала такий крок з боку гоподаря Білого дому. Так, французький президент Еммануель Макрон заявив, що Трамп зробив історичну помилку та додав, що "США повернулися спиною до світу". А канцлер Німеччини Ангела Меркель висловила жаль у зв'язку з рішенням Білого дому та підкреслила відданість ФРН умовам Паризької угоди.