Причиною до розслідування стало те, що поки Назаренко перебував на посаді очільника Держприкордонслужби у 2015-2016 роках, його родина оформила на себе нерухомості на загальну суму 17,5 мільйона гривень, що не відповідає доходам родини.
Читайте також: Як чиновники, що попалися на хабарі, виставляють себе жертвами
Так, у 2015 році дохід Назаренка та його сім’ї склав лише 500 тисяч гривень, а їх заощадження становили 107 тисяч доларів і 940 тисяч гривень. У 2016 році родина голови ДПСУ заробила дещо більше – 845 тисяч гривень. Відбулися зміни і в заощадженнях – понад 209 тисяч доларів та 190 тисяч гривень.
Є в детективів НАБУ питання і щодо нерухомості. Назаренко задекларував дохід в розмірі 2,05 мільйона гривень від продажу квартири у Києві площею в 69 квадратних метрів. Ще 390 тисяч гривень він заробив на продажу машиномісця на паркінгу. У той же час дружина Назаренка не вказала в декларації земельну ділянку в Бориспільському районі Київської області площею 0,1 га. Бюро теж встановило, що в період 2015-2017 років Назаренко та його сім'я оформили на себе 9 об'єктів нерухомості.
Читайте також: Низка можновладців може використовувати статус почесних консулів задля недоторканності
Як пише "Слово і діло" з посиланням на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва, в ході досудового розслідування детективи провели допит свідка, за показаннями якого колишній глава ДПСУ зберігає свої кошти на банківських рахунках, відкритих на підставних осіб. Один із таких рахунків відкритий у банку «Львів» на невідому особу, доступ до інформації по якому просили в Бюро, а саме: до відомостей про рух коштів; юридичної справи клієнта, в тому числі документів, на підставі яких було відкрито, закрито і обслуговувався вказаний рахунок; документів, що містять дані про комп'ютер клієнта і контрагентів, з якого здійснювалося управління проведенням відповідних розрахунків, всіх наявних SWIFT-повідомлень тощо.
Суд задовольнив клопотання.