Однак такий підхід не приносить користі і лише погіршує ситуацію. Про це 24 каналу розповів психотерапевт Спартак Суббота.

Читайте також Чи загрожує українцям психологічний "вибух" після війни: оцінка психотерапевта

Чому корисно мислити позитивно під час війни

За його словами, науково доведено, що долати перешкоди та труднощі значно легше, коли людина позитивна налаштована. Це пов'язано з біологічними процесами. Адже коли людина не має депресивних настроїв, організм працює краще.

Натомість коли людина негативно налаштована, це суттєво впливає на стан організму.

  • Є велика кількість досліджень, які свідчать про те, що при депресивних станах погіршуються когнітивні навички. Тобто людина гірше думає і може ухвалювати неправильні рішення.
  • Також погіршується якість сну та харчування.

Як зазначив Суббота, усе це суттєво відбивається на якості життя.

У нас значно погіршується життя, якщо ми реагуємо на все дуже негативно. Тому реагувати на труднощі через призму більш позитивного емоційного стану, – це як мінімум корисно. А як максимум – це буде допомагати іншим людям теж реагувати на труднощі позитивніше,
– наголосив психотерапевт.

Як варто реагувати на проблеми

Він додав, що зараз триває війна і ми живемо у складні часи. Однак від того, що ми будемо постійно реагувати на проблеми негативно, вони швидше не вирішаться.

Зверніть увагу Як побороти тривожність: поради психологині

За словами психотерапевта, варто орієнтуватися на позицію стоїцизму, у якій є дихотомія контролю. Всі явища та речі у нашому житті можна поділити на 2 категорії.

  • Перша категорія – та, у яких ми можемо щось змінити.
  • Друга – ті ситуації та явища, на які ми не можемо вплинути.

Відповідно до того, до якої категорії належить проблема, потрібно правильно на неї відреагувати.

Спартак Суббота

Психотерапевт

Те, на що ми не можемо вплинути, ми приймаємо, як воно є. А те, що можемо змінити – наприклад, наші думки, настрій, поведінку – ми змінюємо. Якщо ми не можемо тут і зараз завершити війну, то ми можемо прийняти це як факт. А далі – змінювати те, що у нашій владі: емоції, думки, донати, наше піклування про близьких.

Суббота додав, що не треба впадати у деморалізацію, а навпаки потрібно працювати над підняттям настрою.

Синдром відкладеного життя

Багато українців з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну почали забороняти собі багато речей, вважаючи, що робити це зараз недоречно. Люди відмовляються від відпустки чи святкування Дня народження, або навіть не можуть дозволити собі вийти у кав'ярню.

Спартак Суббота

Психотерапевт

Це синдром відкладеного життя. Мовляв, я почну жити, коли закінчиться війна. Але ж проблема у тому, що доки ви не живете, то ви вигораєте, втомлюєтеся. А на додачу можете отримати цілу низку проблем, таких як депресивні стани, тривожні розлади. Якість вашого життя не покращиться.

Українці допомагають економіці, дозволяючи собі радощі життя

За словами психотерапевта, таку позицію можна було б зрозуміти, якби наші страждання у буденному житті покращували б ситуацію на фронті.

Однак ці емоції не мають ніякої продуктивності. А ви – частина суспільства, України, нації. Якщо вся наша нація буде постійно тужити і не буде ніяк допомагати собі та іншим, то за що ми будемо воювати?
– зазначив Суббота.

Він додав, що коли українці щось купують та користуються благами цивілізації, то це позитивно впливає на економіку країни. Адже з кожної покупки чи походу в кафе сплачується податок.

Як військові ставляться до того, що люди в тилу відмовляють собі багато у чому

Окрім того, за словами Субботи, військові на фронті не розуміють, як люди, перебуваючи під захистом ЗСУ, постійно тужать та почуваються нещасними.

Наші хлопці боронять нас саме для того, щоб ми могли жити нормальним, якісним життям. То, виходить, ми знецінюємо їхню роботу. Адже люди там ризикують та жертвують чимось. А те, що ми не живемо якісним життям, взагалі ніяк їм не допомагає,
– наголосив психотерапевт.

Він додав, що бувають й інші випадки. Деякі військові, які повертаються з фронту, шоковані від того, що в тилу триває життя, люди продовжують ходити по крамницях та кафе. Однак, як наголосив Суббота, така позиція зустрічається рідко.

Читайте також Як діяти, якщо в близької людини ПТСР

"Набагато частіше якраз навпаки. Я спілкуюся зі своїми знайомими, які працюють у різних структурах. Вони не розуміють, чому цивільне населення має відмовляти собі у нормальному житті. Вони ставлять питання: "А навіщо я тоді там мерзну та ризикую своїм життям? Щоб ви тут погано жили?" – зазначив психотерапевт.

"Сильні обмеження не підвищують шанси нашої перемоги"

Він додав, що реагувати на веселощі під час війни, звісно, можна по-різному.

Але факт залишається фактом: повністю себе обмежити у якості життя – це не корисно. Це не підвищує шанси нашої перемоги. А ми маємо думати про те, що щось має бути корисним. Наші страждання, поки ми перебуваємо у комфорті, не покращують стан справ на фронті,
– наголосив психотерапевт.

Як зазначив Суббота, нерідко виникає ситуація, коли військові стикаються з тим, що їхні близькі відмовляються від звичайних речей.

"Стан цих військових на фронті теж погіршується. Адже вони хвилюються не тільки про те, що мають на передовій воювати. А ще й починають переживати через те, що у них, наприклад, дружина не йде до стоматолога, тому що думає, що вона не має права лікуватися", – розповів психотерапевт.

Він додав, що дискусії з приводу того, яким має бути життя у тилу, не єднають, а лише сварять українців між собою.

Стрім Катерини Соляр та Спартака Субботи: дивіться повне відео

Як допомогти собі під час війни