Втім, початок було закладено набагато раніше, проте зараз цей процес виходить на фінішну пряму і в публічну площину. Про це 24 каналу сказав політолог Ігор Рейтерович.

Варте уваги Було кілька важливих тез, – Арестович про звернення Гіркіна

Гіркін може розпочати самостійну гру

Як зауважує Рейтерович, ми з великим задоволенням будемо спостерігати, тому що це насправді початок дуже серйозних процесів. Раніше такого собі не дозволяли.

Це свідчить про те, що є певний запит у Росії, щоб розставити крапки над "і" і пояснити, що взагалі відбувається. При чому як для тих, хто максимально радикально налаштований, так і для звичайних росіян, які пливуть за течією і не знають, чим це усе закінчиться,
– говорить політолог.

Ба більше, цар зараз не дуже хоче спілкуватися з народом. Відомо, що вперше за 10 років скасували велику пресконференцію Владіміра Путіна. Невипадково, що персони на кшталт Гіркіна намагаються перекинути увагу на себе.

Очевидно, що Гіркін має покровителів, які входять в оточення Путіна. Мовиться про представників спецслужб – ФСБ або розвідки. За словами політолога, Гіркін має певний вплив на ту частину електорату, представники якого, зокрема, зараз воюють у російській армії або приватних формуваннях. Мовиться про так званих реконструкторів, які з 2014 року дуже активно брали й беруть участь у війні проти України.

Так, поки вони не інституалізовані й структуровані у межах однієї організації, як це робить Пригожин з ПВК "Вагнер". Цілком ймовірно, що Гіркін почне самостійну гру й перетягуватиме цих людей на свій бік,
– припускає політолог.

Можливо, продовжує він, вони спробують цю тезу розкрутити – або на противагу, або паралельно з тими структурами, що є у Пригожина та в оточенні Путіна. З іншого боку, для його ляльковиків може бути достатньо, щоб Гіркін публічно підіймав ці теми, тим самим завдав ударів по конкурентах.

Гіркін накинувся на Соловйова! / Двійники Путіна розгубились / Крінж Малишевої: дивіться відео

Істерика триватиме

Нещодавно Соловйов розмірковував над тим, як уникнути суду у Гаазі. Пропагандист видав геніальний висновок: потрібно піти й захопити Гаагу – "два дні – і ми там". "За два дні вони вже брали Київ, Сімоньян взагалі казала, що вони його взяли. Тільки кияни якось цього не помітили. Помітили лише трупи російських солдатів, які були розкидані по лісах довкола міста", – нагадує політолог.

Усі ці заяви, наголошує Рейтерович, розраховані на внутрішнього споживача. Пропагандистам потрібно запевнити росіян, що все під контролем, а також – налякати західні країни.

Ми чудово розуміємо: якщо вони цю тему підіймають – вона реально їх починає хвилювати. Гаага Гаагою, але усі пам'ятають, що у Нюрнбергу судили представників ЗМІ, одного навіть повісили,
– відзначив Рейтерович.

У Росії вже є група пропагандистів, які абсолютно підпадають під розпалювання геноциду, заклики до знищення українського народу та проведення війни неконвенційними, а терористичними методами. Саме тому пропагандисти намагаються відвернути увагу. Можливо, вони хочуть почути заспокоєння від влади, що їх не кинуть, а захищатимуть до кінця.

У багатьох з них такої впевненості вже немає. Вони не знають, яка кінцева мета і чим це взагалі закінчиться,
– стверджує Рейтерович.

Ба більше, акцентує він, це свідчить про те, що такої мети немає у самої влади. Річ у тім, що пропагандисти виконують дуже примітивну функцію – озвучують лише те, що їм надають у Кремлі. Подейкують, що Алєксєй Громов, який відповідав в адміністрації Путіна за усі ці питання, вже два місяці нічого їм не спускає. Відтак кремлівські пропагандисти опинилися певною мірою в атмосфері вакууму, підкреслює Рейтерович, не знаючи, що і як правильно говорити.

Звідси ці метання, якісь істеричні крики та спроби позагравати з різними політичними фігурами, які є або з'являються у Росії – з Пригожиним, Кадировим та іншими,
– зазначає політолог.

Через це і виникає істерика, яку ми бачимо. Рейтерович запевняє: вона триватиме доти, поки пропагандисти не отримають чіткі вказівки з Кремля. Усе вказує на те, що їх ніхто не надаватиме, тому що влада сама не знає, що і як робити далі.

"Тому пропагандисти займаються тим, чим займалися і до цього, але без конкретної стратегії та мети. Звідси й виникають такі епічні батли між Соловйовим та Гіркіним, а також – між самими пропагандистами, на деяких ефірах вони одне на одного починають кричати. Нерви не витримують, вони не знають, що далі робити", – резюмував політолог.