Працівники Народного комісаріату внутрішніх справ ховали у будинках вибухівку з радіокерованими пристроями. Про події того дня розповів історик Кирило Третяк.
До теми Жертви Радянського Союзу: скільки життів згубила "велика держава" своїм комуністичним серпом
Він зазначив, що радянська влада чекала, коли німці облаштуються у місті, щоб завдати удару. Розраховували, що вони займуть найкращі будівлі в центрі й почнуть працювати над повсякденними проблемами.
Третяк: радянська влада просто нищила народ
Історик розповів, що замінували й прилеглі до Хрещатика вулиці – теперішню Лютеранську, Прорізну, архітектора Городецького, Інститутську. Крім того, замінували будинки на Володимирській вулиці, на Печерську, Успенський собор, оперу.
У 1930 – 1940 роки для радянської влади не було нічого святого. Якраз становище й ставлення до киян під час окупації міста німцями ілюстративно дуже говорить про комуністичну філософію, коли радянська влада просто нищила народ.
Кирило Третяк
Історик
Що втратив Київ
За словами Третяка, радянську окупаційну владу не зупиняли ні історична забудова, ні саме населення міста. Вибухи почалися 24 вересня, а пожежі тривали до 29 вересня. Ніхто не сподівався, що таке можливе в тилу.
"Зруйнували багато унікальних будівель. Наприклад, найбільший будинок, який був в Російській імперії. Його збудували у 1912 році на Інститутській – це так званий хмарочос Гінзбурга, який мав 12 поверхів", – зазначив історик.
Хмарочос Гінзбурга / Фото з вікіпедії
Він додав, що хоч після війни деякі споруди можна було відбудувати, але цього не зробили.
Кирило Третяк про руйнування Хрещатика 24 вересня 1941 року: дивіться відео