В середині 19 століття ціни на чай визначав Китай – єдина держава, яка вміла і практикувала його вирощування.
Читайте також: Стів Ірвін – "мисливець" за крокодилами, який трагічно загинув під час зйомок
Продукт, який був не найкращої якості, китайці передавали британцям. Взамін вони отримували опіум, який англійці вирощували в колонізованій ними Індії. Проте невдовзі чаєві магнати відмовилися від опіуму, оскільки навчилися вирощувати його самі. Умови бартеру перестали влаштовувати Китай, і англійці вирішили, що культивувати чай на власних територіях їм вдасться самим.
Китайці були єдиними, хто вирощували чай // фото Danurwendho Adyakusuma на Unsplash
Усі спроби здійснити задумане закінчувалися невдало. Чайове листя віддавало гіркотою, і стало зрозуміло, що без допомоги китайців підібрати правильний сорт і технологію вони не зможуть. Проте вивідати в Китаю таку інформацію було практично неможливо. Тоді довелося піти на відчайдушний крок – відправити у Китай спеціального агента, який зміг би викрасти насіння та розвідати усі засекречені деталі вирощування.
Таким шпигуном став шотландець Роберт Форч, який знався на ботаніці і вже займався подібною розвідкою. Минулого разу йому вдалося привези з Китаю до Британії велику колекцію невідомих їм досі рослин. Тож і цього разу вибір впав на нього.
Країни Європи полюбляли чай, однак умови бартеру припинили влаштовувати Китай
// фото 五玄土 ORIENTO на Unsplash
Роберт поїхав у Шанхай, перед тим замаскувавшись під "свого". Для цього він поголив голову, залишивши лише невелику кіску, та одягнувся у традиційний китайський костюм. Єдиною ознакою, яка видавала шпигуна, був його зріст, проте шотландець придумав для цього пояснення. Усім, хто цим цікавився, він відповідав, що є великим начальником з провінції, яка розташована далеко за Великою стіною. Через таку легенду люди вважали його важливою персоною і не відмовляли практично ні в чому.
Таким чином Роберту вдалося швидко вивідати важливі секрети, які стосувалися вирощування чаю. Виявилося, що зелений і чорний чай – не різні види, а секрет полягає у спеціальній обробці листя. Чоловік з поважним виглядом ходив по плантаціях і збирав зразки ґрунту, листя, насіння і гілок.
Роберт передав 10 тисяч одиниць чайного насіння, аби в Європі також змогли вирощувати чай
Загалом він підготував до транспортування 10 тисяч одиниць чайного насіння та 13 тисяч кущів. Форч ретельно все запакував і відправив бандеролі до Індії. Проте, згодом з’ясувалося, що майже нічого з цієї колекції не вціліло. Один із контролерів багажу вирішив перевірити товар перед відправкою. Побачивши вміст ящиків, він віддав наказ поливати кущі та насіння, щоб довезти все в доброму стані, проте це було грубою помилкою. Через цвіль та грибок загинули майже всі саджанці.
Здавалося, що місію провалено, але шпигун на цьому не зупинився. Через деякий час він повторив свою подорож у Китай – цього разу успішно. Він ретельно прослідкував, щоб саджанці перевозили у відповідних умовах, тож незабаром на Гімалаях зазеленіли перші чайні плантації.
Завдяки шпіонській місії чай став один із найпоплярніших напоїв у Європі // фото Maria Tyutina на Pexels
Вирощування чаю дуже швидко розповсюдилося по всій Індії і зруйнувало китайську монополію. Чай значно подешевшав і став доступним для усіх верств населення.
Читайте також: Експедиція Франкліна: що стало причиною загадкових смертей 129 мореплавців
Винахідливий шпигун із Шотландії непогано розбагатів на цій справі та ще неодноразово виконував розвідницькі доручення. А Індія сьогодні посідає одну з провідних позицій серед країн "Великої чайної сімки". Окрім Індії та Китаю, туди входять також Японія, Кенія, Шрі-Ланка, Тайвань та Індонезія.